Життєві історії 0
– Розумієш, мене дратує те, що ти маєш гроші!
– Розумієш, мене дратує те, що ти маєш гроші! – Дратує?! – Так! Аделіна
Життєві історії 0
– Я не готовий мотатися чужими кутами або жити на будівництві заради грошей, – обурювався Юрій. – Не для того я здобув дві вищі освіти, щоб усе за вітром пустити
– Ми ж не будемо все життя тіснитися у двокімнатній з твоїми батьками? –
Життєві історії 0
– Квартира спільна, треба продавати!- Ні, – я відмовилася продавати квартиру твердо та спокійно. – Це мій дім! Реакція брата поставила мене в глухий кут
– Ти ж розумієш, що це не правильно, – Андрій постукував пальцями по столу,
Життєві історії 0
– Ти Юльку на таксі відправ, за тиждень он скільки всього переробити можна, велика кобила вже, нічого в телефоні сидіти. Тільки ти її одну відправляй, без Андрія. Який з нього помічник, тільки під ногами плутатиметься, шумітиме, та Юльку від роботи відволікатиме. А сама у вихідні приїдеш, роботи на всіх вистачить
– Оленка привіт. Ну, як ви там? Як живете, як дітлахи? – Вітаю, Марино
Життєві історії 0
– Рідна сестра, рідна сестра… – повторила дружина, ніби пробуючи це словосполучення на смак. – Я, значить, на ринку яблука зі знижкою вибираю, а вона по твоїй картці в магазині парфум собі дорогий купує? Це нормально
– Віра, припини вже, – роздратовано кинув Ігор, відсуваючи недоїдений борщ. – Скільки через
Життєві історії 0
-А чому це твоя мама житиме у нас, якщо приїхала допомагати Наталі? Це ж просто смішно? – обурилася жінка, – Логічно, щоб вона жила там, де потрібна допомога
Коли Олексій поклав слухавку, Олена запитала: -Тобі сестра дзвонила? Що хотіла? -Так, це була
Життєві історії 0
– Синку, прохання у мене до тебе буде, може, останнє, – батько говорив тихо. – Карасів хочу. Пам’ятаєш, наловимо з тобою, в діжку кинемо, а вони там плавають, скільки в пательню треба, виловимо, щоб засмажити
– Будинок, синку, потрібно продавати. Ви не хочете на околиці жити, а мені його
Життєві історії 0
– Отакої! Пришестя Христа народу! Невже ти нарешті прийшла! Приготуй поїсти, бо я вже не можу. Шлунок так і зводить! – Роздратовано промовив чоловік
Не встигла Поліна увійти у квартиру, як відразу побачила похмуре обличчя чоловіка. – Отакої!
Життєві історії 0
– Це мій день народження, та моя квартира! І я сама вирішу, куди мені сісти! А ви, вимітайтеся звідси, щоб я вас більше не бачила! Свято закінчено
Не думала Тетяна, що її день народження так розпочнеться. У суботу, з самого ранку
Життєві історії 0
– Я не просила їх розмножуватися! Навіщо вони на це зважилися без свого кутка – ти в свого сина запитай, а не в мене. Квартира мого батька тут ні до чого
– Мамо, я твій син! Я, а не Гнат! Син крутив у руках телефон,

You cannot copy content of this page