– Все, Оля, годі! – Павло грюкнув дверима так, що тремтіли шибки в старому серванті. – Тепер усю зарплату ти віддаєш мені, зрозуміло?
– Все, Оля, годі! – Павло грюкнув дверима так, що тремтіли шибки в старому
– Не мамкай! – фиркнула свекруха. – Поки ти ні куєш, ні мелеш, вона гуляє і нехтує своїми обов’язками. Ти впевнений, що твоя Ольга з подругою зустрічалася? А раптом у неї хтось з’явився? Ти не боїшся, що вона вкаже тобі за поріг, і тоді прощавай, квартира
– Чому чоловіка з хати женеш?! – обурилася свекруха. – Не маєш права! –
– Ти принесла їжу тільки мені? – здивовано спитав чоловік. – Серйозно? – Так, – посміхнулася мати. – Ти мій син. Хіба я маю ще когось годувати? – Так! Якщо приносиш мені, то мусила принести й моїй дружині! – обурено промовив Василь
– Нічого не встигаю, – скаржилася матері Уляна, яка три місяці тому вперше стала
– Єгоре, якщо ти коли-небудь відчуєш, що більше не хочеш бути зі мною, відразу ж скажи мені про це, – Ніна часто повторювала цю фразу, вдивляючись в обличчя чоловіка, а Єгор кивав, але до останнього не зізнавався дружині, що в нього з’явилася жінка на боці. Ніна дізналася про все сама
– Єгоре, я не збираюся тобі прислужувати. Якщо ти думаєш, що знайшов собі нову
– Ааа, ось вона! Синочка мого хоче обібрати як липку! – Кричала Єлизавета Георгіївна на весь ринок, – і дітей своїх позашлюбних на нього повісила. Усе грошей моїх хоче!
– Ааа, ось вона! Синочка мого хоче обібрати як липку! – Кричала Єлизавета Георгіївна
– І куди вам стільки картоплі? – Вставила своє слово невістка. – Не мені, а нам! Хіба мені стільки одній з’їсти? – поправила невістку Ніна Степанівна, – все для вас, ось самі й садіть
Ніна Степанівна постійно поглядала у віконце свого сільського будинку, бо мали приїхати її діти.
– Мама здається запросила свою подругу не просто так. – Здається, я починаю розуміти. Твоя мати знайшла тобі нову дружину
– Нехай твоя дружина поки що на дачі побуде, – пролунав командний голос свекрухи
– Так ось, з’ясувалося, що жодної власниці немає! Квартира належить моїй свекрусі! А я тут два роки плачу по майже вісім тисяч нібито за оренду!
– Маша, тут такий варіант з’явився! – Анатолій говорив швидко та схвильовано. – Двокімнатна
– Що ти на мене дивишся? Кажу ж, ніколи, збирайтеся, настав час звільняти житлоплощу!
– Збирайтеся, зараз же, – командувала свекруха. Олена здивовано подивилася на чоловіка, але нічого
– Мамо! Ви ж нас на вулицю виганяєте! – тільки й змогла видихнути Катерина
– Катю, ну що ти, як маленька? Де ми ще такий шанс знайдемо? –

You cannot copy content of this page