Життєві історії 0
Ось про таке кохання вона мріяла. Щоб усе життя прожити разом, щоб ось так само хтось сумував за нею, щоб у листопаді дарував ромашки
Аліна запнула халатик і підійшла до вікна. На деревах майже не залишилося листя. Вчора
Життєві історії 0
А вранці прокинувся, ця красуня мені в очі віддано дивиться, ніби каже – зустрічай, старий, я твоє нове життя
Додому Микола завжди їздив на ліфті, а ось його друг Федір жив у старому
Життєві історії 0
– Ось що, дружино, дивлюся я, що справ у тебе по господарству мало! Як прийду ввечері з поля, ти вже на печі лежиш без діла, а робленого не видно. – Я теж відпочити хочу! Завтра ти на поле підеш, там трохи зорати залишилося, впораєшся своїми бабськими силами. А я вдома залишусь на господарстві
– Ось що, дружино, дивлюся я, що справ у тебе по господарству мало. Як
Життєві історії 0
– Андрію, ти там уважно все подивися! Може скарб знайдеш. – Так вже й скарб? – засміявся онук. – Ти не смійся! Коли йому, років п’ятнадцять тому, пам’ять почала підводити, ми з ним одну схованку знайшли. Батькам твоїм квартиру та машину купили. Але відчуваю, ця схованка не остання…
Закрутилося життя в Андрія в останній рік, стільки подій. Закінчив інститут. Одружився. Віка разом
Життєві історії 0
– Вибач, таке не прощається…
Шістнадцятий день народження для Марії мав стати особливим. Після її численних прохань та умовлянь
Життєві історії 0
Софія Михайлівна прийняла непросте рішення. Воно їй далося нелегко, але виходу не було. Справа в тому, що Софія Михайлівна на всіх образилася
Софія Михайлівна прийняла непросте рішення. Воно їй далося нелегко, але виходу не було. Справа
Життєві історії 0
– От же паршивка! Мій брат стільки для тебе зробив, а ти… Ну, чого я, власне, чекала від нагуляної? – у серцях кинула тітка Люба, спираючись на потерту лаковану палицю
– От же паршивка! Мій брат стільки для тебе зробив, а ти… Ну, чого
Життєві історії 0
– Знаємо ми, як такі справи робляться… – гомоніли старенькі в дворі. – Залетіла дівка. Та не на ту натрапив. Ось і довелося одружитися. Тут уже не відвертишся, син же ж – копія…
Їх двір жив своїм окремим, унікальним життям. Було там дві компанії – діти і
Життєві історії 0
– Мамо, ми тут подумали, – почав Ігор. – Може, поки не поспішатимемо з орендою квартири? – Як не поспішати? – Ну, тут також місця всім вистачить. Валентина відчула, як земля йде з-під ніг: – Тобто як це – місця всім вистачить? – Та нормально ж живемо, – знизала плечима Олена. – Навіщо переїжджати, гроші витрачати? – А я де житиму? На кухні?
Валентина лежала на розкладачці на кухні й слухала, як у її спальні невістка Олена
Життєві історії 0
– Як ти міг? Я думала, ти знайшов роботу! У мене мама за крок до…, а ти! – Та скільки можна гроші на неї витрачати? Нехай піде вже спокійно! Тобі ж сказали, що все марно!.. Я ж для нас хотів заробити! – Негідник, вимітайся! Геть із квартири!
– Вітя ти що, знову? – Запитала Оля. – Та, посиділи трохи з Миколою,

You cannot copy content of this page