– Я повернулася з місць не надто віддалених. Валентина спеціально квартиру поміняла, Макса в оману ввела, він тоді підлітком був. Він не знав нічого. – А ось я все вже знаю. Боїться вона зустрічі зі мною, тому квартиру поміняла. Отакий сюрприз вона вам влаштувала. Підступний план, так би мовити
– Олено, уявляєш, нам мама запропонувала помінятися квартирами! А в нас незабаром поповнення. Час
– А де мій подарунок? Чи я вже не жінка? – Ображено запитала тітка. – Чесно? Для мене ви – непроханий гість! Нехай вам ваша дочка дарує подарунки
– А де мій подарунок? Чи я вже не жінка? – Ображено запитала тітка.
-Ну, що сидиш? Сидячи дома чоловіка не знайдеш. Он, виставка якась в місті до нас приїхала. Сходила б. -Мамо, а чи не ти мені казала колись, що всілякі митці всі бідні і в чоловіки не годяться? – сказала Ірина
-Ну, що сидиш? Сидячи дома чоловіка не знайдеш. Он, виставка якась в місті до
– Вам із Семеном пощастило, а Юля б’ється, як риба об кригу! – Обурено сказала мати
Сьогодні після роботи Катя заїхала до своїх батьків: мама зателефонувала – ображається, що вона
— Блін, зовсім забув! У мами ж ювілей наступного тижня! Шістдесят п’ять років! — Чоловік аж повеселішав, ніби згадав щось приємне. — Ми з нею вже все обговорили. Свято буде грандіозне — ресторан, гості, подарунки. — Андрію, ти чув, що я сказала? Мені потрібна операція. — Чув, чув. Але мама мріє про ювелірний набір
Світлана прокинулася близько п’ятої ранку від різкого болю внизу живота. Знайоме відчуття, яке переслідувало
— Я довго сам тягнув нас. Тепер твоя черга. Буде чесно, якщо ти будеш давати на спільні потреби приблизно сімдесят відсотків від своєї зарплати, а я — п’ятдесят від своєї. Так ми потроху зрівняємо те, що я витратив
Олена сиділа за кухонним столом, бездумно обертаючи ручку. Перед нею лежав порожній аркуш, на
Соні було всього дванадцять, коли мама потрапила до лікарні. Казали — ненадовго. Застуда. Але минув тиждень, другий, третій… А потім з’явилася мачуха
Соні було всього дванадцять, коли мама потрапила до лікарні. Казали — ненадовго. Застуда. Але
– Денисе! – верещала Аліна. – Вгамуй своїх дітей! – Аліно, сонечко! – Денис Іванович знову посміхнувся. – Вони до тебе ставляться так само, як і ти до них! Тож не треба зайвих криків
– Тату, а я щось не зрозумів, – сказав Петро. – А чого дарча?
– У нас у будинку все так ідеально, що навіть гидко! – Бовкнув чоловік у компанії гостей. І ця фраза стала останньою краплею
Олена з Василем так втомилися бути чоловіком і дружиною, що вирішили розлучитися. Точніше, втомилася
– Забирайся до своїх жебраків! – крикнув чоловік. А через день фірма, в якій він працював, опинилася у мого батька
Таїсія прасувала сорочку чоловіка, коли Віталій увірвався з телефоном. – Ні, Максимов, завтра не

You cannot copy content of this page