– Я сказав, пішла геть! Це моя квартира, я плачу за неї! Підеш звідси в тому, в чому прийшла! І тішся, що я взагалі тобі цей пакет видав. Могла б і в руках свої манатки нести
– Збирай лахміття і на вихід! – Коля з розмаху жбурнув великий пластиковий пакет
Вирішила цим лахміттям когось спокусити? Самій не соромно? У тебе не тільки вбрання дешеве, а й голова, схоже, порожня. Пустота і вульгарна, — з презирством виголосив Іван, встав і вийшов із кімнати. Ліза залишилася сама серед гостей, які щойно побачили її у новій сукні
— Поки не змінишся, будеш сидіти під замком, — різко сказав чоловік дружині. —
– Довів дружину, а сам до сестри бігаєш…
Другий декрет, друга дитина. Таня намагалася все встигати, але іноді малюки вередували. Борис на
– Що за цирк ти влаштувала тут перед людьми?! – Я влаштувала свято, – спокійно відрізала Надя. – Ти ж сам просив постаратися! Я й розстаралася, – вона вказала кивком на зачинений альбом. – Зібрала всю твою бухгалтерію в одне місце! Щоб не загубилася. А то раптом забудеш, куди вклався
– Ти б поворушилася, Надю, – Олег невдоволено скривився, – рідня за двадцять хвилин
– Посуд? Ти серйозно? – Я не хочу отримувати на день народження речі, на яких потім готуватиму вечерю! – Та інша б раділа! – Тоді знайди іншу, Славо, і радуй її
– А мені ти що купив? – Запитала Тетяна, коли за чоловіком зачинилися вхідні
Вони були тут учора. І позавчора. І три дні тому. У твоєї мами що, інших справ немає? — А що такого? Будинок великий. — Причому тут розмір будинку?
— Уявляєш, знову приходили! — Ксенія різко поставила тарілку на стіл. — І знову
— А це точно «фітнес»-клуб? — задумалася Люда. — Може, клуб, але не для спорту, а чимось іншим там чоловіків розважають? У якому стані він приходить додому? — Утомлений. — Прямо змучений? — Ну ні. — А шкарпетки, майки пітні приносить?
— Маша?! — Ернест не міг повірити своїм очам. — Що ти тут… Що
— Коли я жила у своїй квартирі… — Ви більше не живете у своїй квартирі! — різко перебила жінку Маша. — Ах, то ти мені знову нагадуєш, що моя рідна дочка вигнала мене з дому?! — зло засопіла Вероніка Павлівна
— Маша!!! — волала свекруха на всю квартиру з самого ранку. — Ти знову
– Іро, це Марія Павлівна, твоя сусідка знизу. Якщо ти не зачиниш свій вертеп, я знайду на тебе управу! Моєму терпінню прийшов кінець
– Іро, це Марія Павлівна, твоя сусідка знизу. Якщо ти не зачиниш свій вертеп,
Чоловік повернувся, і у Тетяни підкосилися ноги. Це обличчя. Трохи старше, із легкою щетиною, але ті самі риси, той самий примружений погляд карих очей, та сама родимка над бровою. Тетяна вхопилася за полицю, щоб не впасти. У голові промайнула божевільна думка — може, їй ввижається через перевтому? Може, це все передноворічний стрес?
Тетяна обережно дістала зі шафи стару фотографію, на якій усміхнений темноволосий хлопець обіймав її,

You cannot copy content of this page