– Іро, це Марія Павлівна, твоя сусідка знизу. Якщо ти не зачиниш свій вертеп, я знайду на тебе управу! Моєму терпінню прийшов кінець.
Іра сиділа на балконі, насолоджуючись тишею рано вранці, коли телефон брязнув повідомленням. Вона, насупившись, перечитала його тричі, нічого не розуміючи. Вертеп?
Жінка відставила убік каву, задумливо постукуючи пальцями по столику. У її квартирі, яка залишилася у рідному місті, зараз жила двоюрідна сестра Діана. Гарна, скромна дівчина. Який вертеп?
Рівно рік тому її чоловікові запропонували чудову роботу за кордоном. Відмовлятися не хотілося, надто вже солодкі були умови.
Квартиру здавати чужим було шкода, але просто так платити комунальні платежі не хотілося. Через те що її мати не могла втримати язика за зубами, їй миттєво зателефонувала тітка Світлана, мама Діани, і з голосіннями попросила врятувати дочку.
Діана нещодавно вийшла заміж, жила зі свекрухою, і та, за словами тітки, виживала молодих нескінченними скандалами, доводячи невістку до нервових зривів.
Іра ніколи не була особливо близька із двоюрідною сестрою через різницю у віці, але відмовити не змогла. Вона любила свою тітку, та й мама аж надто просила за племінницю.
Домовилися, що Діана оплачуватиме комуналку і все. Вони з чоловіком занесли коробки з особистими речами в одну кімнату, замкнули на ключ. Сестрі дісталася спальня, вітальня та кухня.
Що ж могло статися за рік? З сусідкою знизу вона за багато років життя ніколи не стикалася, тільки сухо віталася. Вона швидко набрала відповідь:
– Марія Павлівно, привіт. Я нічого не розумію. Я живу в іншій країні, там мешкає моя сестра з чоловіком. Чому вертеп? Що трапилося?
Відповідь прилетіла майже миттєво. Сусідка, явно киплячи від злості, писала повідомлення за повідомленням. Потихеньку вимальовувалася картинка.
Спершу все було добре, тихо. Кілька місяців тому Діана народ ила дитину, і разом із чоловіком кудись з’їхала. І почала здавати квартиру Ірини подобово.
Іноді було тихо, у квартиру приходили закохані парочки. А іноді гуляли галасливі компанії, і музика гриміла до ранку.
Сусіди довго терпіли та мовчали, ще так збіглося, що сусідка зліва поїхала до сина, а праворуч – цілодобово стирчить на роботі. Але Марія Павлівна страждає через цей бедлам.
Всередині в Іри все забилося від дивного передчуття. Може, у жінки просто став підтікати дах від старості? Прийшли до Діани подруги, а їй скрізь мерехтять дівчата низької соціальної відповідальності?
Вона набрала Діану. Та відповіла не відразу, голос стомлений, сонний:
– Привіт.
– Діано, тут така справа… Мені сусідка знизу написала. Каже, у мене у квартирі прохідний двір, постійно гримить музика, ходять сторонні. Ти що, здаєш мою квартиру?
У слухавці повисла пауза, а потім двоюрідна сестра швидко заторохтіла з образою в голосі:
– Іро, яка сусідка? Марія Павлівна, чи що? У неї зовсім дах поїхав на пенсії, їй усі заважають. У мене дитина грудна, які гості?
– Вона із-за візка у тамбурі знаєш що влаштувала? Погрожувала поліцією, кричала, що нацькує на мене опіку.
Вони ще трохи поговорили, потім вона попрощалася і скинула виклик. Що робити далі? Вірити, чи не вірити? Дзвонити тітці Свєті або мамі було безглуздо.
Та й вони, навіть не знаючи всієї ситуації, моментально заступляться за Діану. Подумавши ще трохи, вона написала Ігорю, братові свого чоловіка.
Попросила його просто ввечері з’їздити до неї додому без попередження і подивитися, що там насправді відбувається.
День пішов своєю чергою. А ввечері, вже перед сном, Ігор прислав їй голосове. Він підтвердив, що квартиру здають подобово, в інших сусідів були очі та вуха.
Виявилося, що він навіть зайшов у квартиру, зафіксувавши все. Не треба було бути вундеркіндом, щоб зрозуміти, що всьому її ремонту та меблям прийшов кінець.
Іра набрала сестру, відчуваючи, що зараз готова поїхати в рідне місто і просто трясти її за горло, доки вона не захрипить.
– Діано, …., щоб ти зараз же віддала ключі Ігорю. Негайно! І ще я напишу заяву в поліцію за псування майна!
У слухавці одразу пролунав вереск. Крізь сльози Діана кричала, що це все наклеп, що все це неправда, що вона просто хотіла зробити ремонт, тож у кімнаті з’явилися додаткові ліжка.
Це була така нахабна брехня, що Іра у відповідь обклала родичку триповерховими.
Тільки от Діана спрацювала на випередження. У чаті творився хаос. Рідня пересварилася між собою. Мати Діани, тітка Світлана, надіслала Ірі повідомлення, повне отрути, про те, що «не можна бути поверненою на грошах, і вірити незрозуміло кому, а не сестрі».
Її рідна мама, заплутавшись і не знаючи, кому вірити, зателефонувала та обережно запитала:
– Ірочко, може, ти погарячкувала? Діана каже, що Ігор все збрехав, а ти просто шукала привід її вигнати.
Але були й ті, хто склав два та два. Частина сім’ї затихла з жахом від такого нахабства, частина вдала, що нічого не сталося. Вона ж не стала комусь щось пояснювати.
Не хотіла виправдовуватися за те, що посміла вигнати бідну і нещасну Діану зі своєї власної квартири.Думала порадити жалісливим притулити сиротину, але потім вирішила не тріпати собі нерви.
У поліцію вона не зверталася, уявивши, як довго й сумно спілкуватиметься з ними на відстані, доводячи, що Діана щось зіпсувала.
Ігор забрав ключі, змінив замки та знайшов клінінгову службу, яка вигребла з квартири гори сміття. Їй залишалося змиритися з тим, що після повернення доведеться власним коштом зробити ремонт.
І згадати знамениту приказку:
– Не роби добра – не отримаєш і зла…
А як би ви вчинили в цій ситуації? Залишайте свої думки в коментарях, ставте вподобайки!
