— Ви впевнені, що прийшли на правильну адресу? — здивовано поцікавилася Яна, відчинивши двері для двох незнайомок. – Абсолютно! Ми до Аркадія Степановича! Я його мама, Євгенія Михайлівна, а це моя донька Ольга, — з сяючою усмішкою представилася жінка похилого віку. — А ви, мабуть, наша чудова Яночка? Яна розгублено кивнула. За вісім років сімейного життя вона жодного разу не бачила ні свекрухи, ні сестри чоловіка
— Ви впевнені, що прийшли на правильну адресу? — здивовано поцікавилася Яна, відчинивши двері
— Злато, ти знову заводиш розмову про доглядальницю? — Петро навіть не відірвав погляду від свого телефону. — Скільки мені ще раз повторювати: грошей немає, і крапка
— Злато, ти знову заводиш розмову про доглядальницю? — Петро навіть не відірвав погляду
– Захопила чуже житло? Добре влаштувалася! – Колишня свекруха ввалилася у квартиру без запрошення
– Захопила чуже житло? Добре влаштувалася! Наталя Миколаївна ввалилася до передпокою, навіть не знявши
– Я зі шкіри лізу, а він мені ще й дорікає. — обурювалася Аліса. – Сам би спробував все на собі тягнути, я б на нього подивилася. — вона була готова зірватися будь-якої хвилини.
Аліса прийшла додому і впала на ліжко, ноги гули, сил ні на що не
– Ти з глузду з’їхала? Розблокуй негайно мої картки! – заволав чоловік, хапаючись за голову
Я стояла біля вікна ресторану і не могла повірити своїм очам. Віктор, мій чоловік,
– Потерпить він! А то всі говоритимуть, що тебе чоловік у важкий момент хвору кинув! – Роздратовано гаркнула свекруха
Наталя вже не перший місяць боролася із недугою. Лікарі говорили про покращення, але вона
– Щось ти до нас зачастила! – Тобі що, поїсти нема де? – А тобі яка різниця? Я до своєї матері приїхала, не до тебе, – відповіла Лєра. – Ну, годуєшся ж ти за наш спільний кошт. Виходить, і за мій теж
– Слухай, Світлано, – або я, або вона! Я не збираюся вислуховувати все це
– Дмитре… Якщо ти залишився ні з чим і тепер шукаєш, де тепліше, то точно не тут! Ти ось зрозумів, що прорахувався, а я зрозуміла, що чоловіки в моєму віці – це надто клопітно. Із сім’ї йдуть, дітей кривдять… Мені й без усіх цих драм не погано
– Ну ти ще молода, сама ще заробиш на своє. Та й зрозумій мене
— Ви що, з’їли курячий бульйон із холодильника, який я для мами в лікарню зварила? — Галя не могла повірити, що бачила. Терпіння її було на межі всі останні дні, але сьогодні і йому настав кінець. Вона навіть готова була чимось обігріти родичів чоловіка, що сиділи за столом на кухні
— Ви що, з’їли курячий бульйон із холодильника, який я для мами в лікарню
– Треба ж, до чого людей гроші псують! – Обурювалася рідня, влаштувавши потоп у нашій квартирі, та затопивши сусідів
Телефон задзвонив у четвер о другій годині дня. Олег щойно повернувся на своє робоче

You cannot copy content of this page