Тетяна зрозуміла відразу, коли смикнула за ганчірочку, що стирчала з куща. Ганчірка виявилася старенькою кольоровою пелюшкою, і вона смикнула її сильніше. І застигла: на куточку пелюшки лежала маленька дитина
Під ранок Тетяні наснився дивний сон: ніби син її, Льошка, стоїть на ґанку і
– Ми хочемо зрозуміти, коли ви повернете нам гроші, – невістка одразу перейшла до суті. – Коли продам свою квартиру. Ми ж домовлялися. – А ви її продаєте? Щось я жодного оголошення на сайтах не побачила. – Та я ж через агенцію! – Тамаро Олексіївно… Скажіть правду. Я ж знаю, що Павло вже відсвяткував новосілля, – натиснула Ліза
– Ви ж бездітні, вам не поспіхом. А у Пашки – двоє! Як я
Той, кого вона ще вчора вважала своїм нареченим, старанно відводив погляд. Раптом у неї зʼявилася несподівана здогадка! -Це все через неї, так? – тільки й запитала вона. – Через Ганну? Чого мовчиш, відповідай! – вона відчувала, як на очах зʼявляються гарячі сльози. Сергій мовчав
Ліза готувала вечерю весело наспівуючи якусь пісеньку. А що сумувати? У неї ж скоро
– Не продається будинок. – Як це? Олександр мені обіцяв, у мене вже проєкт нового будинку є. – Я не продаю, тут житиму. Замерзну, тоді хай і продає. – Щось я нічого не розумію. – А що тут розуміти! У притулок він збирається мене здати, а не до себе забрати. Ідіть усі! – Вибачте, я не знав…
– Ти подивися, Петрушо, до сусідки син приїхав. Невже надумав її забрати в місто?
Я вдома. Я там, де маю бути
Катя зійшла з автобуса неподалік рідного села. Машина, гучно задеренчала мотором, покотила далі дорогою,
– Отже, онуки тобі не потрібні? – Внуки потрібні. Але не двадцять чотири години на добу у моїй квартирі. – Мамо, ну що з тобою сталося? Раніше ти була добріша. – Раніше у мене було своє життя!
Людмила розставляла тарілки на обідній стіл. Чотири тарілки. Вже п’ятий місяць у її двокімнатній
-Чого приперлася? От совісті у кого немає. Іди звідси, розлучниця. Батька у трьох дітей забрала і регоче ще, – зі злістю сказала Ніна. Але гостя тільки усміхнулася і безцеремонно сіла на стільчик
Баба Ніна прилягла відпочити. А що робити? Курей погодувала, пил протерла і все. Які
– Якби я сказала правду, ви перестали б до мене приїжджати, – бабуся обіцяла віддати квартиру онукові, але переписала на іншу людину
– Мамо, тут якась помилка у квитанції, – Андрій тримав у руках платіжку за
– Кажеш, навіть не попередили? Це у їхніх звичках! І навіть подругу притягли? Ну, молодці! Треба ж, нашому паркану троюрідний тин, а туди ж! Усі вони однакові
– Зовсім сором втратили! Хіба можна так робити… Ми відпочити приїхали в таку далечінь!
-Знову твоя мати приперлася! Дістала вже!
Іван спав, коли почув звук ключа в дверному замку. Потім обережно відчинилися і зачинилися

You cannot copy content of this page