Після того, як батько пішов з сім’ї, його ставлення до мене дуже змінилося, і тепер, коли я йому телефоную просто поговорити, він відкрито показує, що не дуже радий

Розлучення моїх батьків стало для мене несподіваним. Проживши разом майже тридцять років, тато пішов до іншої жінки. Для мами це був такий удар, від якого вона й досі не може оговтатися. А тоді я змушена була взяти відпустку, щоб бути з нею, одного разу навіть довелося викликати швидку, погано стало. Батько зовсім не з’являвся, хоч знав, як мені важко.

Але з часом пристрасті трохи стихли, я, як і раніше, допомагала мамі, яка за цей час сильно постаріла. Але й з батьком я намагаюся підтримувати стосунки, образа трохи вляглася, щоб там не сталося між батьками, мене це не стосується, я однаково їх люблю. З татом у мене завжди були теплі стосунки, я ділилася з ним своїми проблемами та завжди знаходила підтримку.

Але після того, як він пішов з сім’ї, його ставлення дуже змінилося, і тепер, коли я йому телефоную просто поговорити, він відкрито показує, що не дуже радий і часто каже: «Ну що ти хотіла, говори, бо я зайнятий». Мені прикро і я не можу зрозуміти, в чому причина такої зміни, може це кохання нове його так змінило, що родинні почуття відійшли на задній план.

Він спілкується з дітьми цієї жінки, забирає онука із садка, робить ремонт на дачі, словом так зайнятий, що на рідну доньку вже й часу немає. Навіть його друзі дивуються, як він змінився, завжди веселий та товариський, тепер вічно зайнятий.

Коли він заїжджає до мене (а це буває дуже рідко), вона одразу ж дзвонить і на підвищених тонах починає з ним розмовляти, тож і я чую, і вимагає бути вдома. І він одразу збирається: «Мені час, я щось там не встиг зробити».

Я досі не розумію, як він дозволив так вплинути на себе, адже раніше він таким ніколи не був. Мамі я, звичайно, нічого не розповідаю, їй і так важко і не хочу засмучувати тим, що батько так змінився. Їй буде складно усвідомити це.