Після того як не стало батька, мама розкрилася зовсім по-іншому

У мене багато в чому схожа історія, як і у сповіді, де молодша дочка не може пробачити матері друге заміжжя. Ось тільки я з боку дочки.

Ми мали досить дивну сім’ю — батько інженер, мама викладач в інституті. Скільки пам’ятаю, мамі завжди було не до нас із батьком, у неї завжди робота, яка для неї все, і мабуть, її вона любила навіть більше за нас. Про стосунки батьків судити не беруся, принаймні сварок і зрад ніколи не було. Вони завжди один до одного ставився шанобливо, але особливого тепла ніколи між ними не було. Зараз я це розумію, бо сама вже давно доросла і щаслива заміжня.

Все дитинство та юність для мене тато був усім, я у всьому татова донька, тато поруч завжди, тато любить, дбає, допомагає, підтримує, а ось з мамою ніколи таких близьких стосунків не було. Зараз, згадуючи все, мені здається, вона навіть і не любила нас. Мама вдома і мама на роботі мало чим відрізнялася, вдома та ж строгість та стосунки. Вона для мене була скоріше учителем і критиком, ніж мамою в повному розумінні цього слова. Це однозначно наклало свій відбиток.

Але суть не в цьому, точніше, не зовсім у тому. У 44 роки не стало батька, мама молодша за тата на 6 років. І ось через кілька років сталося те, що досі не вкладається в голові. Мама вдруге виходить заміж, і ось тут я побачила зовсім іншу людину. У ній звідкись прокинулося стільки кохання, м’якості та ніжності, одразу видно, що вона щаслива і кохає другого чоловіка.

А я не можу її пробачити та відпустити образу. Не можу вибачити за все: за ставлення до тата, за це в першу і головну чергу, за ставлення до нас сім’ї в цілому, за те, що ми такого ставлення ніколи не бачили й не отримували, а тепер все це отримує якась інша чужа людина. Найбільше прикро за тата. Дивно, але змінившись для другого чоловіка, мама змінилася і зі мною, стала м’якшою і ніжнішою, тепер хоче піклуватися про мене і внучку, прямо ідеал. А ось мене це лише відштовхнуло. Я розумію, що це не для нас, а для нього, для її другого чоловіка.

Ось така дилема і ситуація. З одного боку немає, і не було поганого, з іншого не було багато чого, що мало бути в сім’ї. Для неї другий чоловік — кохана людина, а хто тоді ми з татом для неї, якщо з нами вона все життя була зовсім іншою?

Розумію смішно та егоїстично, але нічого не можу зробити з цим болем та образою.

Daria

Recent Posts

Моя мама зараз витрачає дуже багато сил, щоб налаштувати мене та дочку проти мого колишнього чоловіка, хоча нічого страшного він не зробив

Моя мама зараз витрачає дуже багато сил, щоб налаштувати мене та дочку проти мого колишнього…

11 години ago