Після знайомства з рідними нареченої засумнівався, а чи точно я хочу одружуватися? Чи вона дійсно така, якою я її знаю?

Мене звати Ігор. Я щасливий, розлучений архітектор. Провів 7 років у нещасливому шлюбі, був у всьому “поганий”. Наслухався претензій на все життя вперед. А потім в один момент побачив дружину з іншим і пазл склався. Складно бути хорошим чоловіком, коли вже є кращий.

Розлучився швидко, життям колишньої не цікавлюся. Але точно впевнений, що без мене вона навряд щаслива. Наробила дурниць, тепер нехай зустрічає наслідки.

По своєму фаху я ще той романтик і мрійник. Маю своє унікальне бачення і талант. Дуже довго ще молодим-зеленим працював за копійки, але зміг набратися досвіду і відкрити власну фірму. Багато було злетів і падінь, але я завжди вірив у власну ідею. Все вдалося! Зараз на мене працює більше сотні людей, а сумарний дохід фірми має стільки нулів, що і називати не буду.

Я на життєвому шляху надився на меркантильність, відчуваю таке за кілометр. Хто не стикався, я поясню. Є такі дівчата, які заздалегідь знають наскільки багатий чоловік і самі всіляко готові розпочати знайомство. І це може не так і погано, проте я впевнений, що це зовсім не мої люди.

Я сам не шукав нових стосунків, поки на обріїї не з’явилася ВОНА. Красива, але природня. Відверта, добра, з почуттям гумору. А головний бонус – розумна, у архітектурі і будівництві, наче риба в воді.

Я побачив Олю у виставковому центрі на будівельній виставці. Вона роздавала візитівки, але якось харизматично. Я одразу покликав її на побачення. І був приємно вражений.

Нехай її робота не була дуже престижною, та й профільної освіти вона не мала, але легко могла розповісти мені цікаві нюанси з ринку будівництва, або підкреслити слабкі сторони моїх конкурентів.

Я пропав. Можна сказати розчинився у людині. Оля легко знаходила рішення для всіх питань, з яких я з нею радився. П’ять годин на нараді ми з колегами не могли нічого путнього придумати, а вона за півгоди за кавою складала мені покроковий план. Геніальна жінка!

Наше зближення було реактивним. Тобто вже за три місяці я відчув, що готовий просити її вийти за мене. Вона продовжувала працювати секретарем у великій будівельній компанії. Нехай великих грошей там не платили, проте я був у захваті від того, що жінка працює і є настільки цікавим співрозмовником.

І от нещодавно ми поїхали до її батьків в невеличке село на Хмельниччині. Окрім нас приїхала ще її старша сестра з чоловіком та сином. Атмосфера була досить офіційною, наші стосунки явно переходили на новий рівень. І якщо до знайомства з родиною я був до цього готовий, то в завершення вечора моя думка змінилась на протилежну.

Сестра Олі, так само, як і її мати не працюють. Обидві говорять, що займалися досить серйозною діяльністю до декрету, а потім вже все. Родина виходить на перший план і жінка працювати не має.

Мене це ошелешило. Тільки і розмов було про те, куди б ще з’їздити на відпочинок, або яку сумочку вже час просити у чоловіка. Також рідні натяками почали доводити до мого відома, що Олі вже час іти з роботи, де вона витрачає стільки часу, а отримує самі копійки.

Я наївно заступився за майбутню дружину і почав говорити, що їй там подобається і вона отрумує безцінний досвід. Але тут отримав неочікувану репліку. Ольга давно хоче звільнитися і після весілля сидіти там у приймальні бажання не має. Як і її мати та сестра, Оля воліє жити на зароблені чоловіком кошти і облаштовувати сімейний побут.

Тепер я мучусь думками, ніби я взагалі не знаю людину поруч. Є в ній тепер щось геть чуже. Не можу уявити поруч з собою жінку, яка говорить лише про те, куди б витратити кошти з максимальним задоволенням. Маю поговорити з Ольгою по душах, але вже боюся, що результат розмови буде мені не довподоби.

You cannot copy content of this page