fbpx

Почесне байкерівське звання

У жовтні, ми з Сашком почали спілкуватися знову. При зустрічі він сказав, що хотів би просто бути поряд з коханою жінкою; попросив піти мене з сайту знайомств – сказав, що знайомитися мені з кимось іншим тепер ні до чого. Що й казати, я була рада йому.

Серед тижня ми зазвичай листуємося і зідзвонюємося, а по вихідним бачимося у мене вдома. Сашко приїжджає по суботах з Одеси, вони з донькою годинами базікають за вечерею (несподівано у них виявилося багато спільних тем), потім він залишається на ніч. Взагалі, за ці місяці стільки хорошого було! Стільки натхнення і щастя від того, що ми так здорово збираємося всі разом і спілкуємося. Здається, і Сашко переживає ті ж відчуття: він не раз говорив, що відпочиває з нами.

Я намагаюся. Саме, прислухаюся до його бажаннь; готую щось таке, щоб він міг забрати з собою і потім на тижні не думати, що поїсти. Користуючись святами, подарувала речі, які, як хочеться, радують його і зараз. Навіть примудрилася двічі знайти перукаря для нього під час карантину. Залишаюся позитивною і емоційною.

Сашко відчутно допомагав по облаштуванню моєї квартири весь цей час. Мені не довелося нести додаткові витрати, дуже здорово.

Потрібно сказати, що у Сашка багато інтересів: сьогодні він йде на пробіжку, а завтра освоює фо-но або вчить С ++. І часто це несистемно, за настроєм. Як наслідок, він багато всього планує, але це не завжди втілюється у життя.

Бували випадки, коли Сашко забував виконати обіцянки, дані знайомим, або втрачав щось (гаманець, документи). Сам визнає за собою деяку неуважність. Я ж більше системна, уважна. На цьому грунті у нас часто бувають нестиковки. І, якщо минулого разу я пішла з відносин, коли він позичив гроші і забув про це, то зараз навчилася майже безболісно справлятися з подібними ситуаціями: можу нагадати йому про щось або ж не сприймати всерйоз, скажімо, його пропозиція купити мені вітаміни на айхёрб. Випадкові його пропозиції, які я приймаю, часто не здійснюються, зате іноді відбувається щось позапланове приємне.

Сашко багато разів говорив, як влітку ми з ним поїдемо до моря на машині, а вихідні будемо проводити на його дачі, і що це його величезна мрія. Згодом я вирішила не планувати свій відпочинок, думаючи про спільний.

Але недавно відчула, що Сашко якось стух. І дійсно, зараз з’ясувалося, що з відпусткою у липні (одночасно з моєю) у Сашка все незрозуміло, та й взагалі він не звертався до керівництва з цим питанням.

«Напевно, поїду до моря у серпні з сином, а у вересні ми з тобою кудись». Під час же моєї відпустки він бере кілька днів відгулу, щоб проїхати 2000 км і отримати почесне байкерський звання. Про дачу тепер відомо, що там відпочивають його батьки.

Виходить, що Сашко усвідомлено нічого не робить для здійснення наших планів. Пояснює все дуже логічно, посилаючись на інтенсив на роботі – після карантину витримувати робочий графік вдається насилу.

Я підтримувала його весь цей час, але його скарги, здається, нескінченні. Натуральна арія мертвого жука, який сам чогось обіцяв те, про що я навіть і не думала спочатку. Складається відчуття, що як тільки погоджуюся на якусь його пропозицію, він повністю втрачає інтерес до цієї ідеї. Я майже напевно можу знати, чим ми точно не будемо займатися: тим, на що я погодилася.

Я, звичайно, бачу, що з сином Сашко мене не знайомить. І в гостях я у нього не буваю. Більш того, «розлучення в найближчому майбутньому» не відбулося; він так само одружений, хоча і не живе з дружиною, і не прийняв подарунок від неї на день народження (говорить, що своє нинішнє життя ні за що не проміняє на колишню).

Найдивовижніше, що Сашко. зі своєї доброї волі говорив про ці спільні активності. Також він знає, що я планую протягом року купити квартиру в Одесі і переїхати, тобто і в цьому питанні ніякого тиску на нього немає.

Розумію, що моя значимість для нього не велика. Напевно, мені не варто йти з відносин зовсім, як я б зробила це раніше, тому що, по-перше, в результаті завжди залишаюся одна, а, по-друге, відверто поганого нічого не відбувається, все це має пристойні пояснення.

Але вкладення нерівнозначні, я відчуваю необхідність прикрити кордони, трохи віддалитися. У той же час, не хотілося б явно відштовхувати Сашка, але мені складно з ним так само щільно спілкуватися, як раніше. Як реагувати на такі дивні речі? Як вчинити зараз?

Related Post

Перед тим як грубіянити дівчині, варто задуматися, а може від неї буде залежати подальша доляПеред тим як грубіянити дівчині, варто задуматися, а може від неї буде залежати подальша доля

У Ігоря сьогодні як назло не було настрою, він проспав зміну, ледь встиг на електричку, а по дорозі ще й зачепився кросівком за якийсь камінь. Залетів до лікарні, як ошпарений,

facebook