Подруги одна за одною зустрічають свою людину, виходять заміж, одна я, ніби не від цього світу

Мені виповнилося 27 років і радості у свій день народження я не відчула від слова зовсім.

Хочеться вже зустріти свою людину і вступити у стосунки, а я навіть не знаю, як це бути у серйозних стосунках. Постійно запитую, що зі мною не так. Я не намагаюся знайти щастя у відносинах, і не маю ілюзій, що з ними моє життя стане райдужним і всі проблеми вирішуватимуться на ура, ні, я розумію, що й стосунки це теж праця.

Дивлюся навколо, подруги одна за одною зустрічають свою людину, виходять заміж, одна я, ніби не від цього світу. Дурною себе не вважаю, є робота з перспективою, фінансово сама собі забезпечую бажання, спортом займаюся, хобі, захоплення, все є. Про зовнішність теж не забуваю, доглянута. Манери, виховання — начебто не кульгають.

Я хоч і рада, що не вступила у стосунки чи шлюб, десь у ранньому віці, до 25 років, бо я за останні 2 роки сильно трансформувалася психологічно і змінила погляди на багато чого, і людина, яку я вибрала б на тому рівні, зараз би 100% пішов від мене. Але вже в зрілішому віці, я розраховую зустріти людину, і не розумію, в чому проблема. Як би популярно і пафосно нині це не звучало, але я і психотравмами своїми займаюся, відгрібаю глибокі внутрішні конфлікти, працюю з психологом, тож і з цього погляду начебто нічого не повинно заважати побудувати стосунки (хоча це процес довгий, і я ще далеко не найусвідомленіша людина). Не намагаюся здаватися правильною, а роблю це, бо цікаво.

Якщо у 22 роки я ще вірила, що «всі попереду, які мої роки», то у 27 ця впевненість повільно, але вірно випаровується. Є також установка, що гідні чоловіки надовго в неодруженими не засиджуються, і чим старше, тим складніше зустріти нормального.

Чи вірите ви в долю? Чи буває таке, що людині просто не доля бути у стосунках, і вона приречена бути самотньою?

Я розумію, самодостатність і таке інше, світ не крутиться навколо чоловіків і згодна з цим, але думаю, кожна дівчина зрозуміє, що буває потреба здорових стосунків, як би добре мені не було з собою. Іноді навіть до сліз прикро, думки, що ж такого я зробила в минулому чи в цьому житті, чим згрішила, що пізнати щастя особистих стосунків мені не дано.

Про те, що любов приходить, коли її не чекаєш, теж чула, але це не працює, бо я не щодня думаю про це, бувають періоди, коли мені зовсім не до них.

Про техніку загадування бажань і візуалізацій теж чула, і пробувала, все без пуття. Доля ніби сама не хоче, щоб саме ця сфера мого життя налагодилася нарешті.

 

Related Post

Не можу бути одна, але чоловіки не затримуються надовгоНе можу бути одна, але чоловіки не затримуються надовго

Перший чоловік домігся мене через пару років після знайомства. Спочатку не підпускала його, потім зрозуміла, що він мені дуже подобається. Зустрічалися недовго – дізналася, що він мені зрадив. Прощення не