Згорни мене в ковдру й назавжди залиш біля себе. Заховай від усіх, зберігай за десятком замків. Щоб ніхто не знайшов ні на нашій землі, ні на небі. Ані в книзі Гюго, ані серед віршових рядків.
Поклади мене там, де я буду до тебе найближче. Де я зможу завжди відчувати те саме, що й ти.Щоб відразу ж, почувши твій голос, коли ти покличеш. Мала змогу, якщо то потрібно, на поміч прийти.
Бережи від засухи і сонця, дощу і морозу. Від лукавих людей і від злих ненаситних очей.Захисти від брехні, що по венам, мов доза наркозу.Проникає у мозок й думками повільно тече.
Ти так близько тримай, щоб ми стали, немов одне ціле. Щоб на відстані знав, як у грудях у мене болиш. Загорни мене в ковдру, хай ніч нас обіймами прийме. Поцілуй у плече і у серці назавжди залиш.