Помилка лікарів, яка перевернула моє життя з ніг на голову, та позбавила жіночого щастя

Ми з чоловіком прожили п’ять років щасливого сімейного життя, і, як звичайна родина, мріяли про дитину. Бажання мати дітей завжди було у нас на першому місці.

Ми, як це водиться, почали планувати бажаного малюка, відмовилося від шкідливих звичок, та посилено працювали над цим питанням. Але все було марно, у нас так нічого і не виходило.

Ми вирішили звернутися до фахівців, та дізнатися про причину. Як показали результати обстеження: мій чоловік не може мати дітей! Ця новина мене дуже шокувала. Вона кардинально змінила наше сімейне життя.

Мій чоловік, від такої новини, почував себе дуже ніяково. Він почав пити, щоб зменшити біль розчарування в собі. А я не здавалася, та весь час радилася з лікарями, щодо штучного запліднення.

Для розв’язання цього питання були потрібні великі гроші. Чоловік заробляв замало, та і в мене була середня зарплатня, тому зібрати потрібну суму було неможливо.

У цей складний для нас період, я отримала від своєї подруги слушну пораду: “навіщо витрачати гроші, якщо можна розв’язати це питання природним шляхом.

Вона навіть запропонувала познайомити мене з цікавим чоловіком. На одній вечірці подруга влаштувала мені таке знайомство, яке надалі переросло у любовні стосунки.

На той момент, бажання мати малюка було найсильнішим, і наслідки мене мало цікавили. Вийшло, що з чоловіком ми розлучилися, від коханця я була в положенні, – що ще потрібно для повного щастя!

Але не склалося! Як виявилося, мій благовірний був одружений, і я, дізнавшись про це, порвала з ним всі стосунки. Як я не помічала цього прикрого факту, навіть в голові не вкладається?

А подруга, напевно знала, це ж її знайомий, і всеодно мені таку свиню підклала! Знала ж, що у мене на одружених табу!

Як виявилося, мій колишній чоловік теж дарма часу не гаяв. Він познайомився з жінкою, і переїхав до неї жити. У мене все-таки з’явилася довгоочікувана донька! Моїм радощам не було межі!

Вона була така тендітна, та красива, як квіточка! Моя мрія здійснилася, хоча і таким тернистим шляхом! Звісно, доньку виховувала я одна, допомога була тільки з боку моїх батьків.

Але для мене це не мало ніякого значення! Я була щасливою, і ні про що не шкодувала! Три роки, хоч і були не легкими, але промайнули непомітно.

Я вийшла на роботу, а доньку влаштувала до дитячого садка, де й відбулася у мене цікава зустріч. Я побачила в дитячому садку свого колишнього чоловіка!

Він також привів до садочка хлопчика, трішки молодшого від моєї доньки. Так, як між нами все вже було в минулому, тому на вітання чоловіка я звісно відповіла, і навіть підтримала розмову.

Я дізналася, що встановлений лікарями діагноз був помилковим, і у нього тепер є чудовий син. У мене промайнула думка, що все у нас могло чудово скластися, якби про цю помилку я дізналася раніше?!

І у нас міг бути спільний малюк, і ріс би він у повній родини. Ну склалося так, як склалося! У мене є донька – і це для мене саме головне! Ви теж так вважаєте?