Правду люди кажуть, чим далі рідня, то краще стосунки! Я якось ніколи серйозно над цим не замислювалася, поки впритул не познайомилася з батьками свого зятя.
Діти наші одружилися сім років тому. Зять у мене гарний хлопець. Ось слово честі, нічого поганого навіть пригадати про нього не можу. Ні разу такого не було за наше знайомство, щоб я хоч би про себе погано подумала про нього.
З моєю донькою живуть, начебто, мирно. Збоку глянеш, так і зовсім залюбуєшся. Тільки й бурмочуть один одному: так, кохана, так, любий!
Донедавна зі сватами ми, як і належить у пристойних сім’ях, перетиналися на сімейних святах. День народження зятя та дочки. А два роки тому до них ще й додався день народження нашого онука.
У мене є дача. Вона мені у спадок дісталася від чоловіка. А чоловікові ще від його батьків, ті колись самі її будували. Чоловік мій вже років п’ятнадцять як не на цьому світі. Але дачу я не закинула.
Регулярно навідуюся туди та городик, якийсь утримую. Не скажу, що я затята фанатка цього городнього відпочинку. У молодості так і взагалі цю справу недолюблювала. Але часи тоді були інші, і город часто допомагав не голодувати.
Зараз у мене там більше квітів, ніж грядок. З віком стало просто в насолоду іноді покопатися в землі. Та й донька зараз у декреті.
Влітку зять часто привозить її до мене, поки сам працює. Щоб вона одна з малюком вдома не кисла.
Коли наші діти одружилися, ми почали відзначати знакові події на моїй дачі. У мене тут розташування дуже зручне. Від міста неподалік плюс дача стоїть від центральної дороги дуже зручно. Не треба петляти по всьому селищу.
І щоразу протягом останніх років свати нахвалювали наші дачні посиденьки та постійно звали, так би мовити, з візитом у відповідь.
Бувало, що сват зі свахою залишалися навіть у мене з ночівлею. Щоб після вечірніх посиденьок не травмувати й без того ослаблий організм ще й далекою поїздкою.
У такі дні вони особливо наполегливо кликали мене до себе. Мабуть, їм було ніяково за принесені незручності. Тому я вважала це все простим виявом ввічливості. Але цього літа сват, трохи випивши, саме на мене образився.
Почав говорити, що це «не по-сімейному». Мовляв, ось вони скільки разів вже у мене в гостях були, а я в них ще жодного разу. Ображаю я їхню сім’ю своєю зневагою.
Тут вже й донька теж мені пошепки почала говорити, що може й справді з’їздила б, розвіялася, змінила обстановку.
А в мене тоді два тижні відпустки було. Я взагалі не дуже люблю до когось у гості напрошуватись, але тут вже й мене совість заїла. До того ж зятя я люблю.
От думаю і справді, якщо свати образяться ще й донька із зятем через мене посваряться. Загалом, я вирішила їхати.
Поки їхали зі сватами до їхньої дачі, сват нахвалював, як же там у них добре.
Ось у мене тут до міста дуже близько, а в нього там і дикі лисиці іноді забігають і зайці. У небі соколи парять і дзвінка тиша. Буквально за хвірткою ліс починається, в якому грибів та ягід повно. А в інший бік підеш, там річка та рибалка чудова.
Дісталися ми надвечір. Робити нічого вже не стали, з дороги втомились усі. Мені визначили місце для ночівлі, і я пішла відпочивати.
Вранці сват розбудив мене о 5.45. Причому це було зроблено приблизно з наступним текстом:
-Так, я не зрозумів, а чого це ми спимо? Стільки справ! Починати треба по холодку!
Після цього він крикнув дружині, щоб та (разом зі мною природно) не забула підв’язати огірки з помідорами. А сам пішов косити траву.
Я коли звуки тримера почула, навіть не одразу зрозуміла, що це так гуде. Він реально косив траву о шостій ранку!
Тут до бабці не ходи й так зрозуміло, що він розбудив усе селище. Якби я була його сусідкою, то побажала б йому якнайшвидшої смерті в ту ж секунду.
Мені ж почали сипатись завдання одне за одним. Після огірків із помідорами з’ясувалося, що якщо я хочу лазню, то мені слід натягати води. Бо водопроводу в цій глухомані немає! Сваха вся хвора, тому цю справу доручили мені.
Потім мене почали просити приготувати обід. Свати завжди мою їжу нахвалювали, але я не думала, що це настільки серйозно!
Пекти сваха взагалі не вміє і не любить. Тому коли вже така справа, і я в них тут гостюю, сват попросив спекти йому ще й пирогів.
Надвечір сват звідкись дістав пару пляшок біленької та запропонував відзначити мій приїзд. День був спекотний, і я надвечір вже вся втомилася. Тож пити відмовилася. Тоді вони випили самі!
Сват, мабуть, випив трохи зайвого і почав скандалити з дружиною. Причому приводом стало те, що ми з нею після обіду лягли в тіні на відпочинок. Це було сказано сватом, як: багато відпочивали та мало зробили.
Подивилася я на це діло і замість обіцяної лазні пішла, пославшись на втому, спати. Якось дочекалася неділі та вранці зібралася на електричку. Інакше з цієї глухомані не вибратися.
Свати довго вмовляли залишитися. Вони планували поїхати назад у понеділок вранці. Але я на вмовляння не піддалася і пішла чи не підстрибуючи.
Нині вже минуло кілька місяців, а я досі ці «вихідні» згадую з жахом. А свати й не здогадуються, що мені в них не сподобалося!
І за ці місяці при кожній нагоді звуть мене до них у гості знову! Днями покликали святкувати у них новий рік! Кажуть, лазню затопимо, добре посидимо.
Ага, я більше на таке не поведусь! Але й образити їх теж страшнувато. Аж раптом на доньці потім якось відіграватися почнуть?
