Ревнощі – це порок. Чи чули таку фразу. Частенько вважається, що ревниві люди здатні на багато що, багато зараховують ревнощі до табору гріхів. Давайте відповімо самі собі на питання, чому погано ревнувати кохану людину і хотіти бути поряд?
Так, звісно все повинно бути в міру. Навіть ревнощі. Кожен повинен проводити свою невидиму межу, коли сказати, вистачить це перебір. Але і на ревнощі можна спровокувати не усвідомлюючи. Є тип людей, які можуть самі не помічати за собою проблем, тим більше що самі накоїли. Ось тоді з цього виливається черговий фол. Впевнена, нікому таке не до смаку. Але любов зла, полюбиш і козла.
Ця тема тісно переплетена з наступною. Сварки. Від ревнощів буває безліч проблем, кожен, хто був у відносинах, мене прекрасно зрозуміє. Навіть якщо вона була не значною, це завжди буває невпопад і не доречно. Прояви таких почуттів, ставить завжди вашу половинку в незручне становище. Може викликати бурю емоції і відповідно призвести до сварки.
Не багато, але є особистості, які намагаються викликати це відчуття в надії розлучитися або навпаки зблизитися з об”єктом. Ні в тому і ні в тому випадку не що не увінчається успіхом, а лише викличе зайві проблеми. Причому коли людина йде на такий крок вона робить це імпульсивно і не замислюється про наслідки своєї тактики бою. Не прорахувавши кроки, він заздалегідь програє війну, навіть не вступаючи в бій. Сподіваюся, моя аналогія була переконлива.
Я ніколи не розуміла, агресивних ревнощів. І фразочки… Ти не куди підеш. Я не відпущу тебе гуляти… Дорогі якби я хотіла б все життя відпрошуватися сиділа би вдома і не рипалася. Шлюб в першу чергу це союз двох сердець. Ну ні як батька і доньки або матері і сина, одним словом ви мене зрозуміли. Ми народжуємося одні і вмираємо теж на самоті. Не мої слова.
Але такі почуття як любов, турбота, повага і горезвісні ревнощі дані нам не просто так. Ми ростемо, вчимося співіснувати із собі подібними. Але за підсумком, більша половина людства ставиться до почуттів аморально і прямо, як до належного. Правила не диктуються кимось, ми створюємо те середовище проживання самі. І якщо, щось йде не так, ми завжди можемо це змінити. Не варто уподібнюватися тваринам і жити за законами зграї. Ваше серце одне й ви самі в праві вирішувати бути щасливим або нещасним.
Ганна посміхалася гостям, але всередині відчувала тривогу. Тридцять п'ятий день народження жінки святкували у ресторані…
– А чому це всі гроші їй? Я також твоя дочка! Так не чесно, мамо!…
— Ти впевнений, що це гарна ідея? — Олена поправила сережку, дивлячись на себе у…
Того вечора Анна провела чимало часу біля плити, обережно помішуючи киплячу солянку. Це була страва,…
Час наближався вже до обіду, коли Ілля нарешті зміг зателефонувати коханій дружині: - Яно, я…
- Може, посидимо у кафе? Пінного замовимо, поговоримо? - Запитав Микола наприкінці робочого дня. -…