Ревнощі…

Ревнощі – це порок. Чи чули таку фразу. Частенько вважається, що ревниві люди здатні на багато що, багато зараховують ревнощі до табору гріхів. Давайте відповімо самі собі на питання, чому погано ревнувати кохану людину і хотіти бути поряд?

Так, звісно все повинно бути в міру. Навіть ревнощі. Кожен повинен проводити свою невидиму межу, коли сказати, вистачить це перебір. Але і на ревнощі можна спровокувати не усвідомлюючи. Є тип людей, які можуть самі не помічати за собою проблем, тим більше що самі накоїли. Ось тоді з цього виливається черговий фол. Впевнена, нікому таке не до смаку. Але любов зла, полюбиш і козла.

Ця тема тісно переплетена з наступною. Сварки. Від ревнощів буває безліч проблем, кожен, хто був у відносинах, мене прекрасно зрозуміє. Навіть якщо вона була не значною, це завжди буває невпопад і не доречно. Прояви таких почуттів, ставить завжди вашу половинку в незручне становище. Може викликати бурю емоції і відповідно призвести до сварки.

Не багато, але є особистості, які намагаються викликати це відчуття в надії розлучитися або навпаки зблизитися з об”єктом. Ні в тому і ні в тому випадку не що не увінчається успіхом, а лише викличе зайві проблеми. Причому коли людина йде на такий крок вона робить це імпульсивно і не замислюється про наслідки своєї тактики бою. Не прорахувавши кроки, він заздалегідь програє війну, навіть не вступаючи в бій. Сподіваюся, моя аналогія була переконлива.

Я ніколи не розуміла, агресивних ревнощів. І фразочки… Ти не куди підеш. Я не відпущу тебе гуляти…  Дорогі якби я хотіла б все життя відпрошуватися сиділа би вдома і не рипалася. Шлюб в першу чергу це союз двох сердець. Ну ні як батька і доньки або матері і сина, одним словом ви мене зрозуміли. Ми народжуємося одні і вмираємо теж на самоті. Не мої слова.

Але такі почуття як любов, турбота, повага і горезвісні ревнощі дані нам не просто так. Ми ростемо, вчимося співіснувати із собі подібними. Але за підсумком, більша половина людства ставиться до почуттів аморально і прямо, як до належного. Правила не диктуються кимось, ми створюємо те середовище проживання самі. І якщо, щось йде не так, ми завжди можемо це змінити. Не варто уподібнюватися тваринам і жити за законами зграї. Ваше серце одне й ви самі в праві вирішувати бути щасливим або нещасним.

You cannot copy content of this page