Ганна завжди була для мене прикладом для наслідування. У нас з нею різниця у віці невелика, лише 3 роки. Я завжди хотіла бути схожою на сестру.
У дитинстві ми були дуже близькі, сестра завжди була моєю найкращою подругою. А тепер вона зі мною не спілкується. Мені важко з цим упокоритися, адже я завжди ділилася з Анютою своїми секретами, тільки з нею я могла поговорити.
Наразі Ганна не відповідає на мої повідомлення, пропускає дзвінки. Якось я зателефонувала їй із чужого номера, Аня відповіла, але ми так і не змогли нормально поговорити.
Ганна мешкає в іншому місті. Вона переїхала туди у студентські роки, потім влаштувалася на роботу та освоїлася там. А ми з батьками залишилися жити у маленькому містечку. Анюта завжди часто дзвонила мамі, питала, як у нас справи.
Я вийшла заміж чотири роки тому. Тоді сестра приїхала привітати мене. Вона незаміжня, але досягла успіху в роботі. Зараз вона виплачує іпотеку, мешкає у своїй великій квартирі. І начебто всім задоволена. А коли я розповіла, що батьки купують мені квартиру, Ганна перестала спілкуватися зі мною.
Зараз я чекаю на появу другої дитини, ми з чоловіком живемо у орендованій квартирі, і це обходиться нам дуже дорого. Тож батьки вирішили нам допомогти. Зарплати у нас невеликі, та й нерухомість дешевша, ніж у столиці. Напевно, без допомоги батьків ми б так і не стали власниками житла.
І ось я вирішила поділитися гарною новиною із сестрою. Я думала, що Анюта зрадіє, але вона образилася на сім’ю. Після тієї розмови Ганна жодного разу не зателефонувала матері, на мої дзвінки не відповідає.
Я не розумію, чому вона образилася. Вона живе набагато краще за нас у великому місті, одна в новій просторій квартирі. Вона сама вирішила переїхати, а ми завжди були поряд із батьками.
Усі свята ми відзначаємо разом, ми з чоловіком завжди намагаємось допомогти татові з мамою, і вони до нас добрі. Та й я в такому становищі, що без підтримки дуже тяжко. Я певна, що сестра розуміє, я з двома дітьми працювати не зможу, нам важко буде зводити кінці з кінцями.
Не знаю, чому вона себе так поводить. Мені не вистачає сестри, але я не можу відмовитися від допомоги батьків, коли так її потребую. Але і коли я не спілкуюся із сестрою, то почуваюся погано.
- Тепер ми з тобою житимемо по сусідству! – радісно повідомила Інесі старша сестра. -…
Людмила овдовіла рано. У тридцять п'ять років вона ховала чоловіка. Синові Васі тоді шість було,…
Валентина Сергіївна сиділа на жорсткій вокзальній лаві вже другу годину. Валіза, перев'язана старим шнуром для…
Юля сиділа на кухні та з задоволенням пила чай, що охолонув. Молодший, Мишко, якому було…
— Як це — я не лечу з тобою? — Антон розгублено стояв посеред кімнати,…
— Ти впевнена, що це не помилка, Віро? — прошепотіла Анна, нервово перебираючи ремінець сумочки.…