Наша сім’я живе у місті, але в сусідніх селах у батька купа рідні. Тітки, брати, двоюрідні родичі. Якось у нас удома з’явився двоюрідний брат батька, якого ми рідко бачимо. Він попросив грошей у борг. Тоді у нас намічалося весілля сестри.
Батько вибачився та пояснив ситуацію. Його брат був незадоволений, бурчав, мовляв, може, весілля подешевше зіграєте, а то йому терміново потрібно. Батько намагався дізнатися, навіщо, але відповіді не було.
Через два тижні ми вирушили в село за м’ясом на свято. Папа попросив тітку обробити свиню, звичайно ж, сплативши її вартість. Батько запитав у тітки, навіщо знадобилися гроші двоюрідному братику.
Вона сказала, що у них кредит майже на 40 тисяч, а оплату внести не можуть, сидять без роботи. У тітки теж кредити, вони трактор купили кілька років тому, важко, але виплачують.
Не довго думаючи, батько вирішив поїхати до брата і дізнатися про все і, можливо, допомогти, чим зможе. Совість його мучила, що відмовив. Брат того дня був відсутній, поїхав на рибалку із друзями. Батько, поспілкувався з його дружиною, та все розповіла.
Знаєте, на що взяли кредит? На телевізор! Вони у свій старий будиночок купили величезний телевізор за 50 тисяч! Обидва не працюють, син навчається у місті. Спочатку платили з бабиної пенсії, але на щось треба й жити. Під’їли запаси і на платежі перестало вистачати.
Вже кілька місяців тягнуть. Оце ж люди. Розумієте, замість того, щоб шукати роботу, вони дивляться телевізор та по риболовлях роз’їжджають. Хоча знаємо ми, які там «рибалки».
У нас, до речі, є великий телевізор, але вже кілька років до нього не підключена антена замість неї комп’ютер. Втім, це справи не стосується. Просто мені незрозуміло, чому в селі всі такі ліниві?
Ні, є там і роботящі, як тітка, як рідний брат мого батька, хоч і живуть не багато, але кредити беруть на справу. Але є й таке. Звичайно, жити треба в насолоду, життя коротке, але й мозок теж треба підключати, хоч іноді.
Марина та Олексій купили дачу у травні. Невеликий дерев'яний будинок, шість соток, старі яблуні, теплиця…
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…