fbpx

Розбагатілий бідняк назавжди залишиться жлобом. Лише зараз я помічаю, що в мене залишилися колишні звички: губку для миття посуду не викидаю. Потім вона використовується у ванній для чищення кахлю. Економлю гроші на парковці. Економлю гроші навіть на своїх стрижках

До такого висновку я прийшов не відразу. Мої батьки не були багаті: все життя пропрацювали в школі. Ми жили дуже бідно. Мені допомогли “піднятися” батьки дружини. Я одружився тому що закохався, а не через гроші. Ніколи у них не просив грошей, ніколи нічого не канючив. Намагався заробити сам. Мабуть через це і допомогли.

Але лише зараз я помічаю, що в мене залишилися колишні звички: губку для миття посуду не викидаю. Потім вона використовується у ванній для чищення кахлю. Економлю гроші на парковці. Економлю гроші навіть на своїх стрижках. Я розумію, що це копійки, що більше втрачаю через таку “економію” грошей, так як розплачуюсь найчастіше своїм часом: довше кудись йду, більше часу витрачаю на те, що міг би зробити інший.

Я довго не хотів зізнаватися собі: думав, що я економний. Але лише зараз зрозумів, що я не економний, а тупий.

Поділився зі своїми друзями думками, так вони весь вечір згадували свої жлобські витівки. Увечері, звичайно, було забавно: влаштували своєрідне засідання підпільного клубу жлобів, купивши недороге пиво в найближчому магазині.

Мій друг заробляє майже 90 000 грн на місяць, але продовжує жити в квартирі-студії, вартість якої не перевищує і півтора мільйона. Йому навіть не потрібно брати іпотеку! Він може за готівку купити нормальну квартиру, але жлобство, так як нарікає, що тоді виросте комуналка, виростуть відрахування на капітальний ремонт, доведеться наймати покоївку, доведеться, доведеться, доведеться, список можна продовжувати.

Інший друг економить на їжі. Він теж заробляє нормально, але при цьому не купує всілякі хамон і італійську моцарелу, бере білоруський сир і звичайну шинку. Патріот? Жмот? Ймовірно, що все відразу.

А під кінець вечора ми помітили, що зібралися випивати не в кафе або в ресторані, а на квартирі одного з друзів, як і 16 років тому в студентські роки.

Час йде, а звички залишаються. Як ми були ніщебродами, так і залишилися.

Related Post

Мій чоловік наче не вміє кохати. Замість підтримки він просто холодно обіймає та іноді дарує квітиМій чоловік наче не вміє кохати. Замість підтримки він просто холодно обіймає та іноді дарує квіти

Мені 27 років, одружена 3 роки. Чоловік дуже хороша людина, добрий чуйний, але в останній рік все частіше я думаю, що ми не зможемо зробити щасливими одне одного. Я, людина,

Шкодувати у старості ми будемо не про те, що мало подорожували або погано виховували дітей …Шкодувати у старості ми будемо не про те, що мало подорожували або погано виховували дітей …

У житті кожної людини настає період, коли вона підводить свої життєві підсумки. І тоді, коли робляться уроки над помилками, настає мудрість. Зазвичай це настає в поважному віці. І тоді, озираючись

facebook