Розсварилися з дружиною, яка принесла, як їй здавалося, добру звістку про то, що в нас буде дитина. Адже ми лише пів року тому розмовляли про те, що найближчими роками ми дитину не заводимо. Враховуючи ситуацію в країні.
Вона зі мною тоді з серйозним виглядом була згодна, казала, що розуміє всі обставини, та буде уважна до контрацепції. А тепер ось – “я чекаю дитину”. Ну, молодець, що можу сказати.
У мене зараз досить складна фінансова ситуація, про яку дружина знає. Я виплачую кредит, який брав три роки тому на лікування мами, потрібна була дуже дорога операція.
З мамою, дякувати Богу, все добре, операцію зробили, вона відновилася, щоправда, отримала інвалідність, але це дрібниці, головне, що жива.
Так от, я зараз виплачую кредит, підтримую матеріально маму, хоча вона отримує пенсію та працює, а ще відкладаю гроші на своє житло та не забуваємо, яка ситуація в країні, та де я буду завтра ніхто не знає.
Я навіть одружуватися не хотів, доки не розберуся зі своїми фінансовими проблемами, але дружина була в курсі й наполягла, щоб ми розписалися.
– Яка ж я дружина, якщо з тобою тільки в радості? Ні, ми разом упораємося, – переконувала вона мене.
Було дуже приємно таке ставлення, я покликав її заміж, ми розписалися. Щодо дітей домовилися одразу – спочатку я виплачую повністю кредит, потім беремо іпотеку, лише потім народжуємо. А тут ще й повномасштабне вторгнення…
Я свої фінансові можливості підраховую, тому розумію, що декрет дружини буде просто величезним ударом по сімейному бюджету. На одну мою зарплату ми просто не випливемо зараз.
З моменту весілля минув рік. Про свої плани ми розмовляли буквально пів року тому. Я підрахував, скільки мені ще платити за кредит, скільки треба ще накопичувати на іпотеку, та і скільки ще триватиме це лихо в країні..
Думаю що років пʼять ми ще дитину не потягнемо. Дружина не обурювалася, наче з розумінням хитала головою. Я їй вірив, що вона розуміє всю складність нашого становища.
Саме нашого, тому що це ж вона рвалася за мене заміж, знаючи про мої проблеми та пропонувала допомагати їх вирішувати.
Вона казала, що п’є протизаплідні, але я все одно не до кінця вірив пігулкам, тому ще сам контролював ситуацію. І зараз мені дружина каже, що вона в положенні.
Випадково таке відбутися не могло. І пігулки, і гумка не могли відразу дати збій. Тут висновок один – вона мене дурить і зробила це спеціально. Можливість у неї була.
Після того, як вона радісна прийшла ділитися новинами, я їй сказав, що моя думка – треба робити аборт, бо ми зараз дитину не потягнемо. І взагалі, у нас був план, з яким вона погодилася.
Дружина, звичайно ж, відразу в істерику, каже, що коли вже так вийшло, то це благословіння, вона на гріх не піде.
– Як можна не хотіти дитину від коханої жінки? Чи ти мене не кохаєш? – плакала дружина.
Я хочу дитину від коханої жінки, але не зараз, бо це не доречно. Я не збираюся підлаштовуватися під нові, ще більш складні реалії, тому що дружині захотілося дитину.
А ще я не довіряю людям, які щось каламутять у мене за спиною, а історія з дитиною саме так і виглядає, як би дружина не переконувала мене у протилежному. Щось слабко я вірю у дива.
Я дружині сказав, що або аборт, або розлучення. У мене зараз немає можливості ростити дитину. Дружина психанула і поїхала до мами. Побачимо, що вирішить.
