Коли я познайомилася з Антоном, він ще був одружений. Через рік він розлучився, і останні два роки ми живемо разом в орендованій квартирі, яку оплачуємо із загального бюджету.
У нас повне порозуміння, жодних проблем у стосунках немає, все супер. Якби не його родичка, а точніше його сестра Ірина.
Я їй не сподобалася з першого погляду. Я здивувалася, адже їй змогла сподобатися коханка його брата. Та й із колишньою дружиною Антона в Ірини завжди були чудові стосунки.
Але, попри те, що ми вже давно разом, з боку сестри мого коханого чоловіка досі чую погрози та образи. Вона мене, як і раніше, ненавидить і не дуже прагне приховувати це.
Оскільки зустрічаємося ми вже давно (і не просто зустрічаємось, а успішно ведемо спільне домашнє господарство), Антон прагне налагодити стосунки між мною та його родичами. Я, звичайно, теж не хочу спілкуватися з його родичами як кішка з собакою, але не все залежить від мене.
Якщо з іншими його рідними та друзями, я поступово змогла налагодити контакт і жодних претензій у них до мене немає, але його сестричка і не думає переглядати своє ставлення до мене. Мабуть, вона завжди буде мене ненавидіти і на щастя свого брата їй, за великим рахунком, начхати.
І завтра ми йдемо до Ірини на її день народження. Антон сам наполіг на тому, щоб ми йшли разом, і сестрі нічого не залишалося, як погодитись. Але я, як і раніше, навіть не уявляю, як поводитися з нею. Боюся від неї якихось проблем, публічних глузувань і провокацій.
Не хочу сваритися, але й давати ображати себе не збираюся. Раніше вона мені навіть фізичною розправою загрожувала, мовляв, її чоловік мене зі сходів спустить.
Отака у нас сімейна проблема. Для мого Антона дуже важливе схвалення його старшої сестри, в глибині душі я його розумію, але як усе залагодити?
Вона просто зациклилася на мені та чомусь вважає своїм обов’язком знищити наші з ним стосунки, за які я серйозно готова битися з будь-ким. Дивно, що битися довелося не з колишньою дружиною, а саме із сестрою свого коханого.
Ми з сином поспішали на вокзал зустріти дочку моєї приятельки. Потяг прибував пізно, об одинадцятій…
- Мамко, мамко, ти що спиш? Вставай, мамко. Єгор давно прокинувся і шарпав, шарпав мамку,…
Ірина прибирала, мила, прала. Іван казав що треба викликати клінінг, але Ірина все ж таки…
- Та не хвилюйся ти, Віро, все "схвачено"! - мати так голосно говорила телефоном, що…
Жанна їхала додому у переповненому вагоні метро. Як же їй це все набридло! Кожен день…
- Ганнусю, голубонько, я все! – проголосила Тетяна Олексіївна з порога. - Поки до вас…