Разом 8 років, в шлюбі 5. Є син, 4 роки. В цілому моє сімейне життя не таке вже й погане, але постійно здається, що чогось не вистачає, що я проживаю життя поруч не з тією людиною.
Через це часто чіпляюся до нього, іноді скандалимо, але в основному він просто мовчки вислуховує мої претензії і йде. Часом навіть уникає мене: йде куди завгодно, аби тільки не додому.
Справа в тому, що в декреті я провела 4 роки, і коли вийшла на роботу, зрозуміла, що моє коло спілкування радикально відрізняється від його оточення, у нас мало спільного, не рахуючи сина. Я маю вищу освіту, престижна робота, у чоловіка 9 класів і він різноробочий, якось поліпшити наше життя не прагне.
Не розумію, проблема в мені або ж з самого початку ми були з різних світів?
Ксенія, 27 років. Порада від психолога.
Ксенія, ви знаходитесь у відносинах 8 років – як давно у вас виникло відчуття, що ви ділите життя не з тією людиною, з якою хотілося б? Чи було таке відчуття до шлюбу? Можливо, ви намагалися закривати очі на те, що вам не подобалося, на відмінності в рівні життя? Або невдоволення виникло після якоїсь конфліктної ситуації?
Чесно відповісти собі на це питання вкрай важливо – саме від цього буде залежати подальший напрямок вирішення ситуації. Ваше коло спілкування, рівень освіти, престижна робота – це все, безумовно, важливі фактори, але вони зовнішні. А схожість зовнішніх атрибутів, на жаль, зовсім не гарантує взаєморозуміння в парі.
Ви говорите, що у вас багато претензій до партнера – про що вони? Спробуйте виписати на папір всі свої образи, почуття, претензії. За будь-якої претензією ховаються наші незадоволені потреби, які, не усвідомлюючи, ми підносимо у вигляді докору. Проаналізуйте, чого саме вам не вистачає зараз, і пофантазуйте, яких дій ви хочете з його боку.
Ви можете спробувати обговорити з партнером те, як кожен з вас бачить відносини, що не влаштовує і які бажання присутні у кожного. Постарайтеся вибудувати комунікацію не з позиції закидав і звинувачує, але шанобливо намагаючись донести свої бажання і почути бажання партнера.
Ви говорите, що зараз вас об’єднує тільки син. В такому випадку що об’єднувало вас до народження дитини? Ви пишете, що сімейне життя у вас не таке й погане. З чим ви порівнюєте? Чиє засудження матиме значення, якщо ви приймете рішення про припинення відносин?
Я пропоную вам поміркувати, спираючись на питання вище, письмово фіксуючи відповіді і виникають почуття. Впевнена, що після цього у вас складеться повніша картина того, що відбувається.
