З Лесею ми зустрілися в парку, обидві були заплакані і дуже нервові, майже не повидирали волосся одна одній за можливість сісти на єдину вільну лавку. Але таки всілися вдвох. Розказали одна одній свої біди.
Леся 5 років працювала економістом, а потім звільнилася, вийшла заміж, пішла в декрет, зовсім скоро сталося так, що її чоловік знайшла собі нову жінку і тепер не хоче віддавати Лесі їх доньку.
В мене була інша біда, мій чоловік теж схитрив і забрав у мене посаду до якої я прагнула довгих 7 років. Ідея помститися прийшла в наші світлі голови одночасно. В так, Леся пішла влаштовуватися на фірму до чоловіка бухгалтером, я ж в той час пішла по об’яві нянькою для Даринки, Лесіної доньки.
Треба сказати, що нам ці ролі давалися дуже важко. Я таке тільки в кіно бачила. Моєму чоловіку подобаються впевнені в собі жінки, Леся не така, вона мишка, але кілька годин в салоні, новий одяг і її прийняли з руками та ногами.
Зі мною все було складніше, Дашка в явилася дівчинкою ще з тим характером, але коли я тихцем їй все пояснила вона обіцяла підіграти мені щоб знову бути з мамою.
Словом ми так загралися в ці ігри, що тепер виходимо заміж за наших чоловіків тільки навпаки. Просто я, з силіконовими губами, віями і нігтями, як не старалася скласти враження хорошої і порядної жінки, не вийшло, Дашин тато на мене запав і покинув свою коханку.
Та і я здається теж закохалася, ну а мій чоловік і Леся, як ті 2 голубки, так захопилися роботою, що самі не зрозуміли як почали навіть жити разом. Звісно потім ми розповіли все нашим чоловікам, Дашу Леся таки забрала, бо я вагітна від її колишнього чоловіка.
Лишилося тепер якось розповісти це друзям і батькам. Санта Барбара якась їй богу.
– Олю, дай грошей, мені треба в магазин, – гукнув із ванни Павло. Ольга спохмурніла.…
- Ноги йому помий, Олено! І нігті позрізай, зовсім уже пазурі, як в орла. Тьху,…
Оксана повільно йшла по сільській вулиці, що прокидалася після нічного дощу. Все зеленіло, співали пташки,…
- Та що ж ти так вчепилася міцною хваткою в це старе?! Воно в тебе…
На годиннику була сьома ранку. Марта вимкнула будильник. Повернувшись до чоловіка, вона хотіла обняти його,…
-У сорок років пізно починати життя із чистого аркуша… – подумала Людмила, коли від неї…