Вечір випускників приходив дуже нудно, не вистачало правда кілька людей

Вечір випускників приходив дуже нудно, не вистачало правда кілька людей, а так всі були в зборі, та в що толку то, адже всі були якимись, чужими чи що. В школі їх об’єднувало багато всякого, а тепер вони виросли у всіх свої сім’ї, свої проблеми.

А де це наш страшко, запитала одна із дамочок в красивому велюровому платті, невже знов не прийде, 15 років пройшло, образи треба забувати.

Якраз таки двері відчинилися в “страшко” зайшов в банкетну залу, не один, з молодою, красивою і дуже притягуючою жінкою. Всім вона щось нагадувала,.наче вони знають її, але іншу, в її рисах обличчя було щось таке незвичне для них і знайоме водночас.

Привіт усім, ви що не впізнали мене, я Сергій, Терещенко, пам’ятаєте?

Тут же всі оживилися, зав’язалися кілька діалогів, чоловіки поглядали то на годинник Сергія, то на дружину. Всі дами в залі наче з глузду з’їхали, випрямилися, відставили бокали з випивкою і навіть забули про мозолі на ногах від туфель.

Але зосталося ще одне питання, хто ж його супутниця, вона так жваво спілкувалася з усіма, що жінкам довелося деяким потягнути свої благовірних за столики за вуха. А в середині вечора ця парочка вирішила подарувати музикальний сюрприз для гостей.

Вони заспівали пісню, ту ж саму, яку виконали на випускному, тільки тепер ніхто не смів їх закидати яйцями і черевиками, співали дзвінко, наче чекали цього все життя. Пішли рано, зсилаючись на те що вдома діти.

Після них колишні однокласники погомоніли, обсудили все що можна було, пересилки кістки і теж порозходилися.

Сергію наступного року прийшло запрошення на свято однокласників, але він відмовився. Його хлопці спитали що ж то за дівчина з ним була. – Так Катя, ви що не пам’ятаєте ви ж її 11 років разом зі мною ображали як могли, це ж вона тоді зі мною була на випуску і ви закидали нас яйцями.