Наближався Новий рік, діти носилися по будинку перевертаючи все на своєму шляху, я була дуже втомлена і валилася з ніг, чоловік теж займався якимись справами, але особливо не напрягав голову і руки, рахуючи, що раз в нього вихідні, то йому треба відлежатися.
Скоро гості прийдуть, а в мене нічого не готове, а головне ще ж фотосесія запланована була, біля каміну з ялинкою, в однакових світерах, все як по нотах, як в кращих американських фільмах, та все пішло далеко не так як я хотіла.
Торт стояв на балконі, стояв, бо чоловік вирішив викинути туди кота, щоб той трішки погрався, щоб не поліз на стіл, і звісно ж від торта лишилися одні фігурки і декор. Та нічого, вони мені всеодно не подобалися. А от торта шкода, доведеться тоді купувати новий, уже заводський.
Потім старший вліз десь новими штанами в майонез, а Катя, моя середня донька розбила вазу, коли протирала пил, всі скляні шматочки полетіли на килим з величезним ворсом і години 2 ми просто вибирали звідти скло, пилососили, чистити підлогу.
Далі гірше, фотограф сказав, що не прийде, а ще, як на зло, пів дня не було світла, випав сильний сніг і провода пошкодилися, а у нас поверхня для варки їжі електрична, такі самі отоплення і насос для того щоб в хаті була вода.
Словом пів дня без світла, води і газу, добре що був камін. Светри ми замастили ще до того, як дізналися про фотографа, а потім друзі подзвонили нам і сказали, що вони не приїдуть через опади.
Словом я так довго готувалася до цього Нового року, кілька разів все перевіряла, планувала щоб він був ідеальним, а вийшло…
Я розревілася, діти прибігли мене втішати, чоловік покинув гру з котом я теж прибіг на жалісне схлипування. Для мене цей вечір був зіпсований.
Але я подивилася навколо і зрозуміла що щастя в дрібничках, не в ідеально засерверованому столі, не в светрах і не в фотографіях. Щастя в сім’ї, в рідних людях, в чортовому котові, який все життя мене дратував, кінець кінцем щастя в мені.
Раптом ввімкнули світло і ми сіли за стіл. Це був найкращий Новий рік в житті, без зайвих людей, і я була щаслива, вперше за довгі роки.
І ось скоро знову свято, а як ви думаєте, як краще святкувати Новий рік в колі друзів і гостей, чи просто разом з найближчими?
Досі не можу схаменутися після приниження, яке влаштував мені власний чоловік. Як після такого дивитися…
Після заміжжя ми переїхали до рідного міста чоловіка. Винайняли однокімнатну квартиру. Мені подобалося наше життя,…
Коли мені було сім років, моєї мами не стало в лікарні, під час того, коли…
Я понад рік перебуваю у шлюбі. З батьками мого чоловіка я завжди була у чудових…
У дитинстві я мала чітке відчуття, що мене привели на світ тільки для того, щоб…
Ось вже двадцять три роки я одружена з людиною в якої дуже непростий характер. Сучасні…