Спілкування з сестрою перервалося, а все через моє небажання пустити її жити у нашу пусту квартиру

У нас з чоловіком є квартира. Ще одна квартира, окрім тієї, в якій ми мешкаємо разом із молодшою донькою. Власність на неї наша, проте довший час там жила старша донечка Меланія.

Вони із чоловіком та двома малюками прожили там деякий час. А потім дійшла справа до розлучення. Але чоловік, хай би і колишній, родину назовсім не покинув. Навіть через рік рісля розставання взявся зробити для них в тій квартирі ремонт, техніки накупив сучасної, оновив там усе. Хай вони і розішлися, а чоловік, я вважаю, він гідний.

Десь ближче до завершення ремонтних робіт нам усім на голову звалилася ця військова навала. І хоч від нас реальні бойові дії ще й як далеко, старша донька виїхала і вивезла онуків до Польші. Там досі і знаходиться. У відремонтовану квартиру вона з малими і зайти не встигла ще. І зараз ви зрозумієте до чого вся ця історія.

Після початку повномасштабного вторгнення до мене приїхала двоюрідна сестра. Рідних у мене немає, тому Ліна мені завжди була дуже близькою. Ми і рідні одна одній, і подружки. Я за своє життя дуже звикла до того, що вона завжди на зв’язку, підтримає, вислухає.

Її нові реалії змусили покинути домівку у Харкові. Якийсь час вона пожила у нас з чоловіком і молодшою, та за 5-6 тижнів вже орендувала житло неподалік і з’їхала. Вона звикла до комфорту, бо мала і власне житло і роботу золоту там у Харкові. Тут її рівень життя звичайно геть інший.

Я намагалася їй і допомагати, і підтримувати. Але врешті-решт зараз вона зі мною не спілкується. І причина банальна, але мене все одно дивує.

Вона пару разів заговорювала, чи не варто було б нам відкрити для неї ту квартиру. Вона і комуналку платила б, і наглянула б за житлом. Ну це все з її слів. Я всі рази суворо казала, що ніхто нічого нікому відкривати не буде, а з комуналкою і наглядом ми і самі даємо раду.

Мені здавалося, що це можна зрозуміти. Житло наше і нам вирішувати хто там житиме. Але виявилося, що для Ліни це перейшло у величезну образу. Квартиру вона собі поряд зняла, проте спілкуватися тепер не бажає. Ніби я винна, що її квартира близько до бойових дій і щоб жити окремо, треба платити.

Я ж її приймала у нас, по часу не обмежувала. Треба – живи ще. Але вона напевно бачить це інакше. На дзвінки не відповідає, коли я у вайбері запиталася, чи можу забігти в гості, то у відповідь було неприємне “Не треба”.

Ми 20 років останніх прожили у різних куточках країни і завжди мріяли, щоб можна було так просто у будь-який час прийти одна до одної. Тепер ми  поряд, але спілкування немає. Мені дуже неприємно від цього!

Related Post

Багатій виявився таксистом, сміх та й годіБагатій виявився таксистом, сміх та й годі

Руслан і Катя познайомилися випадково. Дівчина сиділа на якомусь форумі і мала необережність написати коментар до одного з постів. Руслан відразу почав коментувати її висловлювання, так і познайомилися. Далі спілкування

Я зустрів заміжню жінку в кафе на 11 років старшу за мене, вона одразу натякнула на ліжкоЯ зустрів заміжню жінку в кафе на 11 років старшу за мене, вона одразу натякнула на ліжко

Хочу розповісти вам свою історію зради заміжньої жінки, яка сталася зі мною пару років назад. Якось раз прогулюючись по торговому центру, мені назустріч йшла досить-таки доглянута жінка років 36-38, проходячи

Ніби я повинен був забезпечити своїх родичів житломНіби я повинен був забезпечити своїх родичів житлом

Різниця у віці у мене з братом — 8 років. Він старший. Одружився 3 роки тому. Захотів жити в квартирі дружини, щоб не з нашими батьками. Вибору іншого не було.