Працюю в школі вчителем фізкультури. Дуже часто, особливо в старших класах діьти, вони ж підлітки, починають “відлинювати” від фізкультури. Найрозповсюдженіші відмазки це типу мама випрала форму, забув кросівки чи у дівчат те що їм не можна. Все б нічого, але діти дуже сильно зловживають своїм становищем, намагаються задобрити чи розчулити.
Часто, навіть ті, у кого є довідка про те, що вони дійсно звільнені за станом здоров’я просто не приходять на урок. Але, вони звільнені не від уроків, а від фізичних навантажень, тому наприклад бути суддею в тренувальних змаганнях, чи грати в шахи можна і після операції і зі зламаною рукою.
Батьки цих дітей мене абсолютно не розуміють, ба більше, не розуміють і класні керівники, що для мене зовсім дико.
Я несу відповідальність за дітей на уроці, і якщо в цей час дитина має бути на уроці а з нею щось станеться статтю отримаю я.
Одного разу до мене прийшла мати однієї з дівчат і попросила щоб я не навантажував її доньку в період критичних. Я відповів що не навантажую, тим більше що програма одна для всіх і нею не передбачено робити якісь поступки заради цікавого стану дівчинки. Але по людськи порадив сходити до лікаря і попросити довідку, тоді б у мене претензій не було.
Жінка відмовилася. Та і я не якийсь демон, бігати і качати прес дівчині не дозволяв в такі дні, а от розминку рахував обов’язковою. В один з таких разів вона просто втратила свідомість, хоча якраз тоді не бігала і не навантажувалася. Тепер всі батьки рахують що я деспот і тиран, що я змушую їх дітей до чогось надзвичайного в плані фізична вправ.
Як довести, адже навіть і діти на моєму боці, та що поробиш, батьки всі за мою звільнення.
