Спочатку він допоміг їй відсудити квартиру, а потім і зовсім став опорою в цьому житті

Як би не було важко в цьому житті, Галина завжди трималася на позитиві. Їй було вже за 40. З чоловіком вони прожили майже 20 років разом. Але не розписувалися. Єдиний син поїхав до Німеччини і будував там своє життя. Дзвонив рідко, іноді приїздив, але ці зустрічі були такими довгоочікуваними, такими радісними, що вже про інше і думати не хотілося.

В їх будинок біда прийшла зовсім несподівано. Галя тоді була на роботі. Вона вчителем працює, тому влітку завжди допомагала молодшим класам організуватися не екскурсії, походи в кіно та театри.

Прийшовши додому застала чоловіка зовсім вже бездиханного та холодного. Не можна сказати, що в них була така сильна любов чи зв’язок, але тим не менш, вона поважала його, була вдячна за всі пережиті роки. Він ніколи її не ображав, не зраджував, слова поганого не сказав за все життя.

Поховали по-людськи. З почестями. Галина сама зробила обід, замовила дуже гарний пам’ятник, а ще, почала ремонт в квартирі. В цих стінах їй все нагадувало про присутність чоловіка. Тому ті заощадження що були, вона з користю витратила на ремонт, оновлення стін та техніки. Треба було якось вчитися жити далі.

Родичі чоловіка були дуже ласі до тієї квартири, і навіть почали судитися з Галею за право на майно. Її чоловік до цього написав заповіт на неї, наче передчував щось лихе, але там були спірні моменти, от ті коршуни і налетіли.

В один момент Галя просто подумала, що скоро і зовсім на вулиці лишиться. Їй допоміг юрист, котрий завжди вирішував всі питання ще при живому чоловіку. Саме її покійний Сашко наполіг, щоби Галина зверталася до нього якщо що. Він виявився чуйною людиною і професіоналом своєї справи.

Пізніше Галя вийшла заміж за того ж нотаріуса. Прожила з ним не один десяток років в щасливому шлюбі. Неначе якась потойбічна сила допомагала їй на цьому світі.

А згодом у них народився син. Вони назвали його в честь покійного чоловіка. Тільки Галя дуже часто дивиться на нього, і розуміє, що дуже її Сашко схожий на покійного. Іноді гляне в очі, і аж мороз по шкірі. Чоловік снився Галі ще кілька разів, він не хотів зашкодити чи кликати з собою. Залишився для Галі просто добрим спогадом.

You cannot copy content of this page