Минулого року у моїх батьків з’явилися нові сусіди на дачі. Подружня пара років 35 на вигляд, дітей немає, тільки собака.
Вони моїм рідним одразу не сподобалися, бо першого ж дня влаштували таке новосілля, що чуло все селище. Гучна музика, купа гостей, шум та гам.
А батьки у мене вже літні та на дачу відпочивати приїжджають, а не кутити. Тож сусідську вечірку вони не оцінили. Але лаятись не стали, подумали, що це разова акція і таке більше не повториться.
Проте буквально за тиждень сусідка прийшла до нас і попросила позичити пару стільців чи табуреток. Її, до речі, Ніна звуть. Так от виявилося, що у цієї Нінки день народження на вихідних, а посадочних місць на всіх гостей не вистачає.
Моя мама дуже добра і простодушна. Звичайно, вона не могла відмовити сусідці у допомозі. Та й стільців у них багато, не шкода позичити. Тільки ось незабаром батьки пошкодували про свій вчинок.
День народження сусідки пройшов на ура. Гості шуміли настільки голосно і довго, що мама з татом заснути так і не змогли. Вони намагалися втихомирити сусідів, ходили до них кілька разів. Але це не допомагало.
Стільці, до речі, вони так і не повернули. Минув тиждень, перш ніж мій батько до них навідався. Його зустріла хмільна Нінка (вона рідко була іншою), яка спочатку навіть не впізнала мого тата.
Потім виявилося, що сусідка просто забула, що й у кого позичала. Меблі вона повернула, правда, стан у них був не дуже. Ця сімейка примудрилася споганити три нещасні стільці за одну ніч.
Але це ще не кінець історії. Якось сусіди по дачі з’їлися на моїх батьків за те, що нібито перегородили їм дорогу. Батько просто ремонтом займається, він чекав на постачання піску. Так от цей пісок лежав біля нашої хвіртки і іншим взагалі не заважав.
Але Нінка завела свою шарманку:
«Якщо до завтра не приберете, нарікайте на себе!»
Наступного ранку батьки виявили, що їх паркан залитий якоюсь фарбою. Перед нашим двором валялася гора сміття, сморід стояла по всій окрузі. Зрозуміло, хто це зробив.
Мама відразу подзвонила мені і в сльозах все розповіла. Я була тоді у місті і займалася робочими питаннями. Але в ту саму хвилину все кинула і помчала на дачу. Побачивши весь цей кошмар на власні очі, я зважилася на відчайдушний крок.
Взагалі, я за своєю натурою дуже мирна людина, лаятися не люблю. Але це вивело з себе навіть мене. З усієї дурі я почала стукати в сусідські двері. З-за неї висунулась Нінка, знову напідпитку.
Я кричала так, як не кричала ніколи у своєму житті. Зізнаюся, нецензурної лексики було багато. Але мені не соромно. Потрібно було бачити злякані очі сусідки, яка не очікувала, що я на це здатна.
Я сказала їй, що якщо сусідка ще хоча б на метр підійде до будинку моїх батьків, я зроблю все можливе, щоб ні вона, ні її чоловік тут більше не жили. У мене руки тремтіли, настільки я була розлючена.
Але це подіяло! Ніна злякалася і зачинила переді мною двері. З того часу я про неї більше не чула. Навіть гулянки скінчилися.
Коли про все дізналися мої батьки, вони були шоковані. Мама плакала, бо сама б ніколи на таке не наважилася. А я змогла, бо своїх батьків ображати не дам. Вони не заслужили жити у такій обстановці.
На щастя, інші сусіди по дачі адекватні. Багато хто згуртувався, щоб протистояти цим мерзенним людям. Люди, пам’ятайте, що сила у вашій єдності!
