У спадок від бабусі мені дісталася квартира, яку я вирішила здавати в оренду. Мені досить швидко вдалося знайти мешканців.
Спочатку це були дві дівчини студентки. Вони утримували квартиру в чистоті, не затримували оплату та не створювали проблем із сусідами. Я була дуже рада таким мешканцям, але за два роки вони з’їхали.
Я трохи оновила ремонт, після чого знову розпочала пошуки мешканців. Незабаром зателефонувала подруга, з якою ми добре спілкуємося вже понад 10 років. З’ясувалося, що її син хоче винайняти житло саме в цьому районі. Я погодилася здати квартиру і була задоволена, що жити в ній буде не чужа людина.
Ми зустрілися з молодим чоловіком, і я показала квартиру. Він ніби ввічливо спілкувався зі мною, але склалося неприємне враження, ніби він робить мені ласку. Ми швидко домовились про оренду. Я отримала плату за перший місяць проживання, віддала йому ключі. Упродовж тижня ми планували підписати договір. Я не поспішала і не турбувалася, бо то була не чужа людина.
Минуло кілька тижнів, а зустрітись у нас із ним так і не вийшло. Моя мати захворіла, і мені довелося на місяць виїхати з міста. Коли я повернулася, почала дзвонити до свого мешканця. Він мав перерахувати на мою карту оплату за місяць, але жодних переказів не було. Трубки не брали ні мій квартирант, ні моя подруга.
Я взяла свій комплект ключів та поїхала туди. Біля під’їзду зустрілася із сусідкою, яка одразу ж висунула мені безліч претензій. Мені було соромно це слухати. Вона скаржилася, що у квартирі завжди багато молоді, вони кричать і ночами голосно слухають музику, смітять у під’їзді. Навіть поліція вже не приїжджає на дзвінки.
Я побігла до дверей і почала стукати, але двері не відчинили. На телефонні дзвінки відповіді також не було. Довелося відчинити двері своїм комплектом ключів. Відразу відчула різкий запах перегару. У квартирі було дуже брудно, мені хотілося навіть заплакати.
Квартирант буквально випав із кімнати. Він ледве стояв на ногах. Кричав, щоб я забиралася з квартири, мало мене не вдарив. Я вибігла надвір і зателефонувала до поліції. Із собою у мене були всі документи. Добре, що ми не встигли підписати договір про оренду.
Поліція приїхала швидко. Я подала їм документи на квартиру, описала всю ситуацію. Молодий чоловік замахувався навіть на поліціянта, і його відвезли до відділення.
Я написала про все подрузі, після чого вона одразу мені зателефонувала і почала кричати. Назвала мене аферисткою, бо взяла гроші за проживання, а потім здала її сина в поліцію. Погрожувала податковою та судом. Я їй відповіла, що готова сплатити штраф у податковій. Але після цього подам до суду за те, що вони перетворили житло на свинарник. Вона кинула слухавку.
Цей негідник забирав свої речі під наглядом мого брата. Я навіть не захотіла їхати туди. У квартирі доведеться знову робити ремонт. Мені не заплатили навіть за проживання, я втратила подругу, ще й у квартиру доведеться вкластися.
Ірина Миколаївна нарешті стала спокійною за сина. Навіть сама не одразу помітила, що перестала здригатися…
За пів року світ Лідії втратив чіткість. Спочатку розпливлися дрібні літери, потім обличчя на фотографіях,…
- Аріно, я прийшла поговорити, поки мій син на роботі. Ви разом уже три роки,…
- Лєро, ти після роботи в магазин заскоч. М'яса візьми, сиру нормального. І пінного крафтового…
Важка зв’язка ключів з металевим дзвоном боляче вдарила в груди, а за мить вже приземлилася…
- Якщо ти купуєш такі дорогі чоботи, значить у вас є зайві гроші? - Галина…