Сварок ставало все більше, іноді він гуляв до такого стану, що ставав неадекватним

Було мені тоді 18 років. Напевно, не так багато, але вже не дитина. Я завжди добре вчилася, але стосунків з хлопцями до ладу не мала, тому що весь мій час був зайнятий підготовкою до вступу.

І ось відбулося, вступила, сама навіть не чекаючи такого чудового результату. Відучилася рік, і поїхала літом з подругою до неї в село (точніше, це був курорт) відпочити.

Там як годиться, ми багато гуляли і відпочивали, одного такого вечора познайомилася я з хлопцем. Він був трохи старший за мене і у нього була дівчина, яка його шалено любила.

Але тоді мені це не завадило, хоча домагатися він почав перший. Я не сильно чинила опір і за великим рахунком ігнорувала, що у нього є дівчина. Вона нічого не могла вдіяти, страждала сильно (зараз згадую і шкода її, підло я чинила), навіть бійку зі мною влаштувати намагалася.

Він зупинив її, відвів, поговорив, сказав, що не хоче бути з нею. Я тріумфувала, він багатьом подобався, тому що розмовляв він дуже гарно і вправно, а жінки люблять вухами.

Потім робили ставки, скільки він зі мною протримається – місяць, два, три. Коли минуло пів року, пішли чутки, що він зі мною, бо я його першої ночі затягла в ліжко. Звичайно, це було неправдою, знаючи його славу, я б до такого не здогадалася, та й не втримала б цим.

Самі стосунки складалися у нас по-різному, весело та романтично, але зі сварками та скандалами. Він почав випивати, не дуже подобався моїм батькам, але вони цього не показували. Сварок ставало все більше, іноді він гуляв до такого стану, що ставав неадекватним, це шокувало мене.

З часом було все більше істерик та скандалів, я підштовхувала його ходити на роботу, він навіть навчатися почав. Його мама мене, до речі, дуже любила, бо бачила, що він зі мною почав щось для свого життя робити.

Але йому це набридло. Ми тоді зустрічалися вже два роки, настало літо. Він почав віддалятися, я це відчувала. Склала сесію і тут він повідомив, що все, він мене розлюбив. Виявилося вже кілька місяців у нього є інша, з якою він чудово гуляє.

І тут я зрозуміла, як було боляче його попередній дівчині. Земля пішла з-під ніг, серце розбилося на частини, мені було дуже боляче. Все літо я страждала, змінила номер, тому що він дзвонив.

Його “просто поговорити”, мене не влаштовувало, бо треба було його забувати. Восени він все ж таки знайшов номер, сказав, що любить, хоче повернути, але зради я не пробачила, він ще півтора року дзвонив, приїжджав.

Його попередня дівчина заміжня, здається, щаслива і вже має дитину, у мене теж чоловік (з яким я пережила таке, що роман писати можна) та маленька дочка. А мій колишній хлопець, дізнавшись, що я вагітна, вгамувався. Той біль я на все життя запам’ятала, але він став мені незабутнім уроком.