Свекруха моя помішана просто на здоровому харчуванні і способі життя. Їй коли було 45, трішки серце підкачало, тому лікарі порадили займатися собою.
Свекор перед цим з життя пішов, вона в будинку сама, вирощує огірки, абрикоси і нас годує однією травою. Ось нещодавно заявила, що треба на рослинну їжу переходити, я запротестувала.
Ну як чоловіка годувати салатом, він так важко працює, і тут на тобі, салат на сніданок, горохове насіння на обід і увага, пюре з авокадо на вечерю.
Я в страшному сні не можу уявити собі таке. А діти, їм же треба десь корисні речовини брати, вітаміни, кінець кінцем, не в авокадо ж.
І взагалі, я десь читала, що це зовсім безтолковий продукт, ні калорій в ньому, ні вітамінів, ні білків, одна клітковина. Але мене свекрушині цінності і погляди зовсім не турбували, до того моменту, як нас затопили, попливли наші натяжні стелі і довелося робити дороговартісний ремонт.
Та і добре, я з позитивним настроєм люблю на життя дивитися. Значить, треба нам вже був ремонт, а сусіди помогли, затопили.
Переїхали в будинок до свекрухи, на роботу незручно добиратися, але це всього на літо, потім назад, вже в чисту, красиву, і головне суху квартиру.
Ну і ось, посадила вона нас на це здорове харчування, чоловік наче терпів, щось їв, щось відсовував, діти в школі нормально обідали, або тихцем піцу замовляли, а на мене впав весь удар.
Довелося їсти, та нічого, давно схуднути мріяла, а тут шанс прямо один на мільйон. Але я стала замічати, що чоловік дедалі пізніше додому приходить, від нього пахне смаженим, і такий задоволений весь, аж сяє.
Висновок один – інша жінка. Розповіла свекрусі, та сказала, що треба прослідкувати за ним, і взяла це на себе. Цілий день я місця собі не знаходила, а знайдеш хіба, чоловік на ліво ходить.
Звісно, ми ж тут на капусті сидимо. Ввечері подзвонила мені дуже засмучена свекруха і сказала, що приїде і все розповість.
Подумки я ділила майно, розлучалася і збирала речі своєму благовірному. А вона приїхала і привезла м’ясо. Я від несподіванки аж присіла. – Нікуди він не ходить, в кафе сидить, наїдається як порося, а потім додому.
Ось тобі і смажене, і щасливий писок, і затримки з роботи. Чого розсілася, давай, борщ варитимемо. Чоловік на диво прийшов швидко, почув, що в будинку пахне і почав допитуватися чим же.
Якщо чесно я свекрусі не вірила, думала, вона так сім’ю нашу рятує просто. Тому хотілося сказати кілька ласкавих, але стрималася. Побачивши як я в тарілки розливаю наваристий борщ, з квасолею, м’ясом і сметаною, чоловік ледь не танцював.
А потім каже, нарешті, а то я думав, що приросту в тому кафе де вечеряв пересмаженими котлетами. Звісно все могло б завершитися гірше. Але з цього кожен виніс урок.
Діти стали більш самостійними, чоловік почав цінувати мої старання і труди, а свекруха, нарешті, відчепилася від нас зі своїм насінням льону.
