Свекруха постійно суне носа в наші витрати, хоча ми з чоловіком самі забезпечуємо свою сім’ю, і ніколи не просили у батьків грошей, навіть у борг. Просто, їй увесь час здається, що наші витрати нераціональні, і лише з її порадами ми можемо навчитися витрачати гроші розумно.
– Ви даремно такий дорогий холодильник купили, – сказала вона нам якось. – Це ж досить елементарна річ. Стоїть та працює десятиліттями. Краще було б пральну дорожче взяти. Тому що всі речі різні, для кожної потрібний свій режим та температура прання. І все в такому дусі…
Я, зазвичай, на всі спроби навчити мене жити, мовчала, або повідомляла, що знаю, як чинити.
Тоді вона вирішила діяти на випередження, та лізти з непроханими порадами.
– Олено, ти ж хотіла купити штори в дитячу кімнату? Так у тому магазині, що біля вашого будинку, не купуй. Це дорого. Я замовлю у гарної кравчині. Вона сама і забарвлення підбере, вона в цьому розуміється, – заявила мені свекруха місяць тому.
Я дуже м’яко відповіла, що штори не збиралася купувати в найближчому магазин, і й замовляти мені їх не треба, тому що я вже все замовила.
– Ну і скільки ти за них виклала? – запально запитала свекруха.
– Не дуже дорого вийшло, – завуальовано відповіла я, розуміючи, що скандал настане при озвученні будь-якої суми.
– Дуже ти бездумно гроші витрачаєш, – помовчавши, заявила вона.
— Та з чого ви це взяли? – здивувалася я.
– Так я ж бачу, що ви купуєте і за скільки. Багато речей можна було набагато дешевше купити, а без деяких взагалі обійтися. Навіщо тобі мультиварка, наприклад? Ти в ній тільки кашу на ранок готуєш.
І заради цього варто було викидати шалені гроші? – завела мати чоловіка стару платівку.
Я мовчки поклала слухавку. Увечері розповіла чоловікові про те, що відбувається. Він порадив просто зробити перерву у спілкуванні. Сказав, що й сам періодично вислуховує все це від матері, й намагається її зупиняти, але вона ніяк не реагує.
Я вчинила, як порадив чоловік. Просто якийсь час перестала зі свекрухою спілкуватися. Але наблизилась наша річниця весілля. Звичайно, ми запросили на неї батьків з обох боків. Свекри несподівано нам вручили конверт із чималою сумою. Мати чоловіка при цьому сказала з натиском:
– Це вам на щось справді корисне. Подумайте самі, без чого вам не обійтись.
Ми з чоловіком не стали звертати увагу на те, що вона знову розпочала свої повчання, як нам витрачати гроші. Подякували, пошуткували, та й продовжили святкування. Гроші в конверті я сховала у шафу – на чорний день. А буквально за тиждень, у мене зламалася посудомийна машина.
Намагалися відвезти у ремонт, але відремонтувати її нам не змогли. Тому ми з чоловіком домовилися, що купимо із зарплати нову. Що й зробили. Свекруха, коли дізналася, що ми купили нову посудомийну машину, зателефонувала, і в повній істериці закричала:
– Ти зовсім з глузду з’їхала! Ми гроші дарували не для того, щоб ти заміняла зламану марну річ на іншу, таку ж безглузду!
– Я ж говорила якось вам про те, що сама вирішуватиму, що купувати. І до чого тут ваші гроші, я не зрозуміла? Це ми купили на свою зарплатню! – від несподіванки почала виправдовуватися я.
– Хочеш довести, що купила посудомийку не за мої гроші? Поверни їх, – заявила свекруха. Мабуть, вона думала, що ми справді витратили подароване, і я не зможу віддати прямо зараз всю суму.
– Сьогодні завезу ваш конверт, – коротко відповіла я, і повісила слухавку.
Після розмови зі свекрухою, я зателефонувала до чоловіка, і сказала, що гроші треба повернути. Він спокійно вислухав мене, і сказав, що, мабуть, це найрозумніше, що ми можемо зробити у цій ситуації.
Конверт із грошима я відвезла свекрусі. Вона, здавалася приголомшеною, навіть спробувала зі мною завести розмову.
– Яка ти складна, – зітхнувши, сказала вона. – Що ти одразу ображаєшся? Я просто переживаю, щоб ви ці гроші на будь-яку нісенітницю не витратили. Залиште їх собі, просто витратите на щось нормальне.
– Дякую, нам не потрібні гроші, які ми не можемо витратити на свій розсуд, – спокійно відповіла я. Залишила конверт на тумбочці та поїхала.
Свекруха вже, майже, тиждень нам не телефонує. Мабуть, скривджена. Може, воно і на краще. Як ви вважаєте? Сподіваюся, цей урок вона зрозуміє, і перестане контролювати наші покупки.
