Нещодавно були у свекрухи у гостях. У цей час приїхала її дочка (сестра чоловіка) з трьома дітьми з іншого міста. Свекруха живе з ще однією своєю дочкою, яка має двох дітей. Вона цю дочку з онуками практично повністю утримує.
Під час останнього візиту довідалися з чоловіком, що «жахлива пискалка» (наша донька, а її онука) свекруху сильно дратує. Чоловік зробив спробу залишити нашу дочку переночувати у бабусі, бо вона хотіла вдосталь награтися із двоюрідним братом – погодкою.
Свекруха відповіла відмовою, заявила, що у неї горло болить і вона не хоче дитину заражати. Наша дочка в неї ніколи не ночує, тож набриднути своїми проханнями ми їй точно не могли. Відмова ця виглядала безглуздо ще тому, що в неї ночують інші онуки, ніби за їхнє здоров’я вона не переживає.
Мій чоловік був як обпльований, рано-вранці йому на роботу вставати, а він заснути не міг, бо зрозумів справжнє ставлення люблячої матусі до нього. Хоча її ставлення мені й так було зрозуміло ще тоді, коли вона позбавила мого чоловіка (свого сина) частки у квартирі, хоча спочатку саме трикімнатну квартиру дали через нього – третю дитину.
Старшій дочці свекруха допомогла з житлом, дала грошей їй та її чоловікові на збільшення житлоплощі. Друга дочка так і живе з матір’ю разом зі своїми дітьми, попри те, що їй під сорок. А ми з чоловіком живемо у моїй двокімнатній квартирі, купленій до шлюбу. Зараз я чекаю дитину, відповідно, потрібно розширюватися, тому що діти різностатеві, і двокімнатна для чотирьох – це тісно.
І тут моя свекруха видає “дивовижну” думку, яка полягає в тому, що ми можемо розширюватись за рахунок продажу моєї двокімнатної, а нестачу взяти в іпотеку. Так, це реально. Але мене вражає нахабство свекрухи, вона хоче вирішити свої проблеми за мій рахунок. Адже в такому разі мені потрібно буде виділити частки не лише дітям у новому майні, а й чоловікові (її сину).
Таким чином свою квартиру вона спокійно зможе залишити своїй дочці, що сидить на її шиї. Нікого не хвилює, що це я сама купила двокімнатну квартиру, і іпотеку ми будемо виплачувати із накопичених грошей які заробляла також і я. І я мушу виділити частку чоловікові по суті у дошлюбному житлі, адже його нам доведеться продати для розширення. Вона все хоче вирішити за мій рахунок. Такого нахабства я ще не бачила.
Свекруха, звичайно, ще та хитрюга. Свого часу продала ту трикімнатну квартиру, яку отримували від держави, і купила нову трикімнатну, оформивши на себе і не давши синові жодної копійки. У нормальної матері діти та онуки завжди рівні, не можна так явно одним допомагати, а інших позбавити всього. Це я по своїй мамі бачу, і буду такою самою зі своїми дітьми.
Мені від неї нічого не потрібно. Я чужа людина, але є син, хіба правильно з ним так чинити? Обговорюємо з чоловіком, що потрібно збирати та купувати квартиру 50 на 50, а мою двокімнатну квартиру залишити дочці, для сина потім теж робитимемо накопичення.
Сподіваюся, чоловік все розуміє і реально не розраховує, так само як і його мати, на мою особисту квартиру. Як поводитися з такою “шустрою” свекрухою?