Не знаю, де були очі мого сина, коли він зустрів свою Оксану і, тим більше коли він повів її до РАГСу. Невже не бачить, що дружина із неї ніяка?
Річ у тім, що Оксана – справжнісінька мужланка. Вся якась недоглянута, підстрижена під їжачка, носить безрозмірні штани та кофти. Жодного разу не бачила її у сукні.
Рухи у неї досить різкі, голос – низький та грубий. За словом у кишеню не лізе. Цікавиться машинами, комп’ютерами та комп’ютерними іграми. Загалом, ні натяку на жіночність.
Дивно, що ця Оксана погодилася зв’язати себе шлюбом з моїм сином Вітєй. Я думала, що таких чоловікоподібних створінь шлюб не цікавить у принципі. І, головне, що в ній привабило мого Вітю?
Адже мало того, що Оксана зовнішністю та звичками схожа на мужика, так і вдома вона нічого не робить. Це я зрозуміла, коли одного разу заходила до них додому, щоби передати синові частину врожаю з дачі своєї сестри.
Так ось, вдома у них відвертий бардак – навколо пил, у коридорі розкидане взуття.
На кухні в раковині Бог знає, скільки часу стоїть гора посуду. На столі крихти, у холодильнику – суцільні напівфабрикати. Одним словом – холостятське лігво, а не житло сімейної пари.
Я розумію, що не завжди є час на нормальне прибирання. Але знаючи, що я прийду до них, можна було навести хоча б мінімальний порядок? Тим більше про свій візит я попередила сина за тиждень.
Цікаво, що коли я прийшла, мене зустрів тільки син, і він запропонував мені чай. А невістка вийшла тільки привітатись, після чого пішла назад до кімнати, звідки лунали звуки футбольного матчу.
Не дружина, а сусід по кімнаті якийсь! Я Вітє ще до його весілля говорила, що з цією Оксаною він каші не зварить, і вона навряд чи зміниться і стане нормальною жінкою, дбатиме про нього. Проте реакція Віті мене вразила.
– Зате моя Оксанка сама нормально заробляє, грошей на всяку нісенітницю не просить, мозок не виносить, у нас із нею багато спільних інтересів.
З одного боку, тішить, що Оксана не висить на шиї мого сина, поділяє його інтереси та не жене на другу роботу заради своїх бажань, як невістка однієї моєї знайомої.
Але на цьому всі її переваги закінчуються. На людях вона поводитися не вміє. Наприклад, коли я збираю вдома всю рідню, включаючи сина з невісткою, та ніколи не запропонує допомоги на кухні.
А в ході застілля перекидає одну чарку чогось міцного за іншою, паралельно відпускаючи грубуваті жарти. Добре, що хоч знає, як користуватися ножем та виделкою.
Інакше б я зовсім з сорому згоріла. І неважко здогадатися, що спілкується невістка виключно з гостями чоловічої статі – моїм сином, чоловіком, а також чоловіком сестри.
Якщо ж я намагаюся залучити її в нашу жіночу компанію, що складається з мене, моєї сестри та племінниці – ровесниці Оксани, та недвозначно дає зрозуміти, що їй з нами нудно, і “всі ці жіночі штучки та плітки її не цікавлять”.
Хоча ми, треба сказати, пліток не розводимо. А ось суто жіночі теми часом обговорюємо, це так. Але, крім цього, ми ще багато говоримо про книги, музику, виставки.
І ось, я сподівалася, що, потрапивши під наш вплив, Оксана згодом стане хоча б трохи жіночнішою та культурнішою, перестане жартувати як невихований мужик. Але вона вперто уникає нашого суспільства і незмінно крутиться у чоловічій компанії.
Ніби не розуміє, що чоловікам теж іноді потрібно поговорити про такі речі, які не призначені для жіночих вух. Нехай навіть ця жінка і не вважає себе такою. Іноді мені здається, що Оксана була безпритульною, інакше чому вона така неотесана і нетактовна?
Однак у неї є і мати, і батько. Таким чином, невістка виросла у повній родині. Щоправда, за нею, напевно, до ладу не стежили. І більшу частину часу вона проводила на вулиці серед хлопчаків-хуліганів, як мені здається.
Але це ладно. Що виросло – те виросло, як кажуть. Мені було б байдуже, якби Вітя просто по-дружньому спілкувався з цією своєю пацанкою. Однак він же на ній одружився!
І не розуміє, що вона, скоріше, товариш, товариш по чарці, але в жодному разі не дружина. До речі, чоловік теж не перестає дивуватися з вибору сина, хоч і не засуджує його, на відміну від мене.
– Оксана і справді більше схожа на хлопця, ніж на дівчисько. Та й манери її залишають бажати кращого. Але якщо Вітьку з нею добре, то нехай живуть. Не знаю, чи є там любов.
Швидше, синові з невісткою просто зручно бути разом – за орендовану квартиру платять навпіл, як і за все інше, будь-якої миті можуть зірватися до друзів. Однак рано чи пізно вони зіткнуться з побутом, хоч зараз він для них не має значення.
До того ж Вітя може захотіти дітей, а Оксана навряд чи захоче народжувати – їй же чуже все жіноче. Може, тоді Вітя зрозуміє, що він помилився, знайде нормальну дівчину, яка піклуватиметься про нього, створюватиме затишок, культурно спілкуватиметься. А заразом подарує нам онуків. Не втрачаю надії, що син схаменеться швидко.
Одружилися вони з Оксаною менш як рік тому і зустрічалися до цього не дуже довго. Однак лізти до Віті з мораллю я вже сенсу не бачу, оскільки він мене не чує.
— Сто дев’яносто тисяч! — Інеса жбурнула банківську виписку на стіл, спостерігаючи, як білі аркуші…
— Два вечори на тиждень, Микито! Усього два вечори я просила для себе! — Катя…
Костянтин сидів у інвалідному візку і дивився крізь запилене скло на вулицю. Йому не пощастило:…
Олексій у телефоні дивився, куди поділося стільки грошей по кредитній картці, поки Марина мила посуд…
Якось, перебуваючи на зміні, я випадково почув телефонну розмову колеги. Він роздратовано повторював: - Та…
Ілля повернувся додому після важкого робочого дня. Марина відчинила двері. Її обличчя було блідим, а…