Я народила дівчинку 4 місяці назад, і тепер маю гору дитячих речей з яких ми виросли. Діти мають таку здібність рости дуже швидко, особливо перші кілька років. Там є і сукенки, костюмчики, багато комплектів нейтрального кольору, тому що я, до останнього не знала хто буде.
Я дбайливо попрала, випрасувала, склала в пакетики і закинула на шафу, туди я заглядаю нечасто, тому заважати на будуть.
Аж тут нещодавно свекруха мені розказує що Катя, тобто моя невістка, жінка братового чоловіка теж в положенні. Я звісно пораділа, підтримала та й все, що ще з мене треба.
Але мене виставили ворогом номер один. Бо виявляється я повинна була віддати всі дитячі речі, ліжечка і інше її дитині. По перше вони ще самі не знають хто буде, по друге я не розумію чому я маю віддавати ті речі, які я купувала за власний кошт. Мені не шкода, просто я не розумію чому всі вирішили що я зобов’язана і якщо я цього не зроблю, то я відразу буду поганою тіткою.
Чоловік став на бік невістки і матері, віддай каже ,тобі шкода чи що? А може шкода, може я не хочу щоб речі моєї дитини надягав ще хтось, не розуміють. Тимпаче що мені всього 25 років, я не хочу обмежуватися однією донькою, і чому я маю зараз все пороздавати а потім знову купувати?
Я ще десь читала що одяг дітей дуже сильно вбирає енергетику людини, тимпаче дитячу, тому не зовсім хочу давати, хоч це і не чужі люди. Ну а ще одна причина так це те, що вони дуже необережно ставляться до речей.
Ми колись віддали з мого молодшого братика речі, так я уже назад забрала мотлох, який відразу і викинула. Я не знаю, може я і не права, але мені здається, що я купувала ці речі і маю право ними розпоряджатися сама. Та свекруха на цьому не зупинилася і сказала віддати тоді хоча б те що вона дарувала, а дзуськи, дарувати то моїй дитині, що це ще за жарти?
