– Згадали! А якби я нічого не досягла, то мене б ще раз забули?
Ліда одразу зрозуміла, що мати дзвонить із приводу грошей, які знову потрібні для Інни, старшої сестри Ліди. Історія стара, і тривала вже не перший рік. Мати дзвонила, просила,
– Олексію, що відбувається? – Тут така справа… я поки що поживу у мами. – Що? Ти залишиш мене з немовлям? Як це розуміти? Чому? І чому мене… нас ніхто не вітає? – Потрібен тест на батьківство! – Що? – Причини є. Ти стала мамою раніше терміну, ми довго не могли мати дитину…
Ліда чекала на виписку з лікарні. Донька з’явилася на світ трохи раніше, але головне – вона була здорова. Олексій уже чекав на неї, приїхав заздалегідь. Малечу готували до
– Не дай боже купити таку квартиру! Там вгорі така особа живе. Ми її називаємо Наталка-гультяйка, – сказала сусідка і посміхнулася. – А чоловіка в неї немає? – Поцікавилася Даша. – Та що ти, люба! Який там чоловік! У неї четверо дітей і всі від різних залицяльників. Та ще дамочка!
– Та кричи скільки тобі влізе! Народила тебе на свою голову, тепер ось мучуся! – почула Даша не тверезий голос сусідки зверху, не встигнувши зайти до під’їзду. –
– Ви куди мене привезли? – Репетувала мати телефоном після першої ж ночі. – Тут таргани табунами ходять, а сусіди чхати на це хотіли! Побачивши кухню – весь апетит зникає, її востаннє мили років десять тому! Мовчу про санвузол!
– Я до цього пса не повернуся! Краще вже в підвалі десь жити, ніж із ним! – Мамо, ну ось і йди в підвал! Я з тобою скоро
– А як же кохання? – Запитала Лєра. – Я думаю, ніякого кохання і не було, повелася на гарні слова, а за ними виявилася порожнеча, – сумно відповіла Віка…
Другокурсниця Віка ніби на крилах щастя злетіла сходами ґанку. Їй лише дев’ятнадцять, а в неї вже є коханий хлопець. І сьогодні він запропонував їй жити разом. Вони почали
– А з чого я повинна дарувати вам квартиру? Мені ніхто нічого не дарував! – Обурювалася мати
– Могла б і подарувати квартиру! У тебе ж їх три! Ірина відкинулася на спинку дивана, схрестивши руки на грудях. Її голос тремтів від ледь стримуваного роздратування. Ганна
– Ти недолуга? Навіщо мої карти заблокувала? Ігор влетів у квартиру, як ураган, з обличчям, перекошеним від люті
Ігор влетів у квартиру, як ураган, з обличчям, перекошеним від люті. Його голос пролунав на весь поверх, розбиваючи вечірню тишу, яка тільки-но лягла за вікнами київської квартири на
– А тобі за стіл й не потрібно сідати! Ти повинна нам подавати! – Заявила свекруха
Олена стояла біля плити, в тиші ранкової кухні, одягнена в м’яту піжаму, з недбало зібраним волоссям. Пахло смаженими хлібцями та міцною кавою. На табуретці за столом сиділа її
– Скільки коштує твоя квартира, а скільки цей будинок? Різницю відчуваєш? – гордовито посміхнувся Володимир Петрович і почав нервово стукати пальцями по кришці столу. – Тому, або живіть на наших умовах, або, якщо вас щось не влаштовує, шукайте собі нове житло
Ольгу несподівано вирвали із глибокого сну. Вона прислухалася, звідкись знизу лунав сильний гуркіт. Кілька разів вона штовхнула чоловіка, що спав, ліктем убік і прошепотіла: – Женю, нас грабують.
– Нашу квартиру ми переоформлюємо на Романа, – мати говорила швидко, не дивлячись у вічі. Ми переїдемо у однокімнатну на Садовій. – А, як нас не стане, ти отримаєш і ту квартиру у спадок, плюс дачу. Справедливо ж?
Єва стояла біля дзеркала і фарбувала губи, коли почула голоси батьків за стіною. Говорили тихіше, ніж зазвичай – вірна ознака, що обговорюють щось неприємне. – Треба сказати їй

You cannot copy content of this page