Liudmila
Віра готувала вечерю і чекала на чоловіка. Останнім часом Дмитро ходив якийсь загадковий, радісний, ніби у лотерею виграв і ось-ось отримає на руки приз. – Невдовзі дізнаєшся. Поки
Катя хотіла просте весілля. Гостей на двадцять найближчих, скромна вечеря в кафе, біла сукня без надмірностей. Наречений Сергій був згоден. Вони разом розраховували бюджет, обирали місце, мріяли про
Життя Вовки Кузнєцова почалося з того, що в ньому йому відмовили. Так просто. Без жодного приводу. Мати привела його на світ серед ночі, промучившись десь близько години, і
Три дні за вікном було дуже галасливо – сусідка знову привезла на дачу велику компанію на свята. Тим більше, що і з погодою пощастило, такі сонячні дні рідкість
– Олечко, доню, я тебе прошу, – мама присіла біля Олі навпочіпки, – нам потрібно тут пожити, трохи, скоро все закінчиться, і ми знову поїдемо в місто, ну?
– Завтра підемо до мене додому, – сказав Стас, цілуючи Юлю в щічку. – Класно! А батьки твої кудись їдуть? – Зраділа дівчина. – А то вже набридло
– Нехай твоя дочка поживе у твоєї матері, – сказав Петя. – Нам з тобою потрібен час, щоб притертись один до одного, а дитина заважає. Хоч би на
– Ти зовсім про сім’ю не думаєш, – мати стояла на порозі квартири, стискаючи ручку сумки так, що кісточки пальців побіліли. – Могла б і допомогти грошима, якщо
Ольга стояла біля дзеркала і поправляла зачіску. Чоловік Денис розкладав стіл у вітальні. Тридцять перше грудня минулого року видалося клопітким. Подружжя готувалося два тижні: навіть замовили крабів, купили
Костянтин сидів у інвалідному візку і дивився крізь запилене скло на вулицю. Йому не пощастило: вікно лікарняної палати виходило у внутрішній двір лікарні, де було розбито затишний сквер