Liudmila

Таксі зупинилося біля воріт цвинтаря. Хлопець, що вийшов з нього, підійшов до жінки, що торгує квітами: – Дайте мені дванадцять тюльпанів! Розрахувався і, схиливши голову, подався на сам

– Хто така Інна? Тимур завмер із філіжанкою кави в руці. На екрані його телефону світилося повідомлення: “Коханий, чекаю на тебе сьогодні о сьомій. Інна”. Карина стояла навпроти,

– Тітці Катерині, знову листи принесли! – десятирічний Артем влетів у квартиру, розмахуючи стосом конвертів. – Цілу купу! Катерина Іванівна витерла руки об фартух та взяла кореспонденцію. Комунальні

– Ти зовсім збожеволів? Макарони без масла третій день поспіль! Наталка жбурнула тарілку на стіл. Макарони розлетілися по клейонці. – Наталко, ну потерпи трохи. Рік всього лишилося! –

Валентина готувалася до свого шістдесятиріччя цілий місяць. Замовила торт у гарній кондитерській, купила нову сукню та зробила укладання в салоні. У квартирі зібралася вся рідня – племінники, сестри,

У двері подзвонили рівно о дванадцятій годині дня, у суботу. Яна навіть не стала дивитись у вічко, вона знала, хто стоїть з того боку дверей, тому одразу відчинила

Валентина жила одна вже багато років. У квартирі все було акуратно, але надто тихо. Телевізор іноді бубонів для фону, але варто було вимкнути, тиша дзвеніла, наче знущаючись. Вечорами

Ніна Петрівна сиділа в кріслі з кухлем чаю і міркувала про те, як добре склалися в неї стосунки з невісткою. Марина, звичайно, дівчинка непроста, але завжди була ввічливою

Він лежав на холодному асфальті, наче маленька грудочка бруду, нікому не потрібна, забута і кинута. Його вовна, колись біла, тепер була просочена пилом, що ввібрав у себе всі

– Тату, мама пішла! Ігор мало не випустив телефон. У слухавці – голос п’ятирічної Аліси. – Що означає пішла? Алісочко, де мама? – Не знаю. Вона валізу зібрала