Liudmila

– Ти що наробила? – голос Каті в слухавці тремтів від сліз та люті. – Степан пішов! Зібрав речі та пішов! Як ти могла? У горлі стояла грудка,

– Ну, якщо ти вже зі своїм слюсарем розійшлася, то й повертайся до себе. – Дякую, але ні. Краще жити на вокзалі, ніж у квартирі з таким обтяженням,

– Та він ледве дихає! Ти мені трохи дитину не загубила через  свого кота! –  Пробач… Я ж не знала, – Діана винувато опустила погляд. – Адже в

Нарешті Аліна та Кирило переїхали в нову квартиру. Скільки їм для цього довелося попрацювати! Продавши однокімнатну, яка належала Кирилу, вони вирішили взяти одразу трикімнатну, щоб раз і назавжди

Поліна та Ігор уже збиралися лягати спати, коли їм зателефонувала Ірина Борисівна. – Так, мамо! Доброго вечора. Щось трапилося? Ми взагалі вже спати зібралися. – Ні, синку, все

– Ілля, твоя мама мені сьогодні вдень телефонувала, з’ясовувала наші плани на літо, – сказала Валерія чоловікові. – А що це її раптом зацікавило? – здивувався той, –

– Дай йому в пику, і відчепиться! – Сказав дідусь, Петро Іванович, стиснувши кулаки. Шестирічний Олег слухав із відкритим ротом, а Олена відчувала, як остовпіла . У дитсадку

– Мамо, ну не можна ось так, – роздратовано сказав Ілля, відчинивши двері й побачивши на порозі матір із пакетами. Інна завмерла у передпокої, притримуючи Мишка, який тягнувся

– Ірочці треба допомогти, – заявила мама. – І нічого ображатись, все справедливо… – Так, – сказала Юля самій собі. Сперечатися з матір’ю було марно. Щось доводити –

Ох, і злий був сьогодні Борис! Язик свербів висловити дружині все, що накипіло. Але вона, хитра лисиця, щойно відчула недобре в його голосі, відразу скинула дзвінок. Зате мужикам