Liudmila

Артем ліниво потягнувся, з насолодою відчуваючи м’якість ліжка та суботній ранок. Поруч, пригрівшись, спала його дружина, Ліза, її темне волосся розсипалося по подушці. Ідилію порушив наполегливий дзвінок телефону

– Не можна у матері дитину відбирати! – Вона знову кине його, от побачиш! – плакала Лада. – Не кине! Серце материнське не дозволить, – впевнено відповіла мати.

Катерина з якимось тривожним почуттям відкрила вже свою квартиру, яка раніше належала покійній бабусі Тасі. Бабуся була їй не рідна. Її рідній бабусі Тася припадала двоюрідною сестрою, але

– Ти не тільки мене зрадив! Я подаю на розлучення. Обговорювати тут нічого, – зневажливо кинула вона у відповідь і відвернулася від нього. – Ну, що я такого

– Зіно, а борщ у тебе сьогодні якийсь прісний вийшов, – Валентина Петрівна похитала головою і відсунула тарілку. – Ось у моєї покійної свекрухи, царство їй небесне, борщ

– А мене підвищили! – Дмитро жбурнув портфель на диван з виглядом людини, що тільки-но підкорила Еверест. – Тепер я заступник начальника відділу. Зарплата – у півтора раза

– Ти знову затрималася! Вероніка стягла з плеча сумку і притулилася до стіни передпокою. Ноги гули після десяти годин на ногах – сезон звітності у бухгалтерії вичавлював із

Ольга жила у трикімнатній квартирі у гарному районі. Квартира дісталася їй від батьків, і кожна кімната зберігала свою історію. В одній стояли книжкові полиці від підлоги до стелі

Олег повернувся з вечірньої зміни та кинув ключі на тумбочку так, ніби вони важили пів тонни. Аліна мила посуд, коли він сказав, не дивлячись на неї: – З

– Тебе сусідка бачила у суботу у місті! – кричала дружина. – І ти був не один! А, за твоїми словами, ти, в цей час, мав бути на