Liudmila
– Перепросити? – тихо спитала вона. – Знаєш що, Борю… Перепрошуй сам. А я піду збирати речі. – Та куди ти підеш проти ночі? – Боря розгубився. –
Віра повернулася додому раніше, ніж зазвичай, і зупинилася біля дверей. Ми тільки недавно почали жити разом, і обидва ще не звикли до цього. – Заходь, – поспішив я.
Зоя поверталась із роботи. Вона вже кілька років викладала у педучилищі психологію, і продовжувала навчатися в цьому напрямі далі: закінчила після університету додаткові курси за спеціальністю «Сімейний психолог».
Речі я зібрала швидко. Попри прохання дорослої доньки та подруг не поспішати та почекати з переїздом, я як ніколи була впевнена у своїх діях. Мені було п’ятдесят два
– Ти глянь на нього! Знову очі залив і на диван завалився! Настя вереск матері чула навіть через навушники. – Та відчепись ти від людини, – глухо огризнувся
Ольга повідомила брата, що матері не стало. Їй здалося, що він зрадів цьому повідомленню. Останній рік був найважчим. Мама лягла. Ольга жила з нею останні чотири роки. Свою
Сестра Вані, Ліна, чомусь одразу не злюбила його дівчину Олесю. Це було дивно, бо жодних конфліктів чи зіткнень між ними жодного разу не було. Та й сама Олеся
Не стало Семена Петровича, – батька, діда, дядька, чоловіка, брата… годувальника та організатора всього сімейного та суспільного життя. Хто, я вас питаю, влаштував на роботу недолугого чоловіка доньки,
– Ну, розвела болото! – невдоволено сказав Віктор. – Ех, одружитися б мені знову… Вибрав би нормальну жінку, яка знає своє місце. Марина працювала зі своїми квітами на
Катя стояла перед дверима сусідки з маленькою порцеляновою сільничкою в руках. Звичайна, майже дитяча звичка – не тримати вдома багато солі. «Менше буде сліз говорила її мама». –