– Отакої! Пришестя Христа народу! Невже ти нарешті прийшла! Приготуй поїсти, бо я вже не можу. Шлунок так і зводить! – Роздратовано промовив чоловік
Не встигла Поліна увійти у квартиру, як відразу побачила похмуре обличчя чоловіка. – Отакої! Пришестя Христа народу! Невже ти нарешті прийшла! Приготуй поїсти, бо я вже не можу.
– Це мій день народження, та моя квартира! І я сама вирішу, куди мені сісти! А ви, вимітайтеся звідси, щоб я вас більше не бачила! Свято закінчено
Не думала Тетяна, що її день народження так розпочнеться. У суботу, з самого ранку пішло все не за планом. – Тетяно Сергіївно, шеф вас терміново викликає на роботу!
– Я не просила їх розмножуватися! Навіщо вони на це зважилися без свого кутка – ти в свого сина запитай, а не в мене. Квартира мого батька тут ні до чого
– Мамо, я твій син! Я, а не Гнат! Син крутив у руках телефон, чим неймовірно дратував матір. Але зараз це не було важливо. – Льоша, я це
– Мамо, так не можна, ми ж домовилися, – намагалася переконати її Людмила. – До того ж діти вже обжилися там, усі подаровані на весілля гроші вклали у ремонт, не треба заважати молодим. – Ну, звичайно, а я, виходить, усім заважаю, і місця мені ніде немає, – ображалася Антоніна Петрівна. – Хай би почекали, все одно за заповітом квартиру онуку залишу, а зараз маю повне право там жити
– Після весілля зможете жити у квартирі бабусі, – казала Людмила синові, – вона вже старенька і сама з побутом погано справляється, тому ми з батьком за нею
– Ми з батьком вирішили подарувати вашій сестрі на весілля квартиру – хоч би однокімнатну! Але самі ми цього зробити не зможемо, тому просимо вас взяти участь у цій справі фінансово. – Олюшка вибере квартиру, а ми – всі три сім’ї – скинемося, та купимо. Якщо трохи не вистачить, Єгоре, ви з Поліною візьмете кредит. Ви ж вже розплатилися з іпотекою
– Тебе завтра мати до себе запрошувала? – Запитав Микита у старшого брата. – Так, – відповів Єгор. – Ти не знаєш, з якого приводу вона загальні збори
– Як ви можете виставити мене на вулицю з маленькою донькою на руках? – Вигукнула я, звертаючись до свекрухи
Січневий вітер кидав у обличчя колючий сніг, коли я стояла перед зачиненими дверима квартири, де прожила останні п’ять років. У руках – сумка з дитячими речами та документами,
-До мене їдуть гості, ваша дитина нам заважатиме! Терміново забирайте, – наказним тоном сказала свекруха
– Олю, терміново забирайте Пашку! – голос Олени Павлівни пролунав у слухавці, як наказ, а не прохання. – До мене двоюрідна сестра приїжджає з чоловіком, а ти ж
– Не мамкай! – фиркнула свекруха. – Поки ти ні куєш, ні мелеш, вона гуляє і нехтує своїми обов’язками. Ти впевнений, що твоя Ольга з подругою зустрічалася? А раптом у неї хтось з’явився? Ти не боїшся, що вона вкаже тобі за поріг, і тоді прощавай, квартира
– Чому чоловіка з хати женеш?! – обурилася свекруха. – Не маєш права! – Я нікого не жену, – спокійно відповіла Ольга. – Я просто запропонувала Олексію тимчасово
– Ти принесла їжу тільки мені? – здивовано спитав чоловік. – Серйозно? – Так, – посміхнулася мати. – Ти мій син. Хіба я маю ще когось годувати? – Так! Якщо приносиш мені, то мусила принести й моїй дружині! – обурено промовив Василь
– Нічого не встигаю, – скаржилася матері Уляна, яка три місяці тому вперше стала мамою. – Тася дуже неспокійна, я сплю уривками, постійно з нею на руках. Навіть
– Єгоре, якщо ти коли-небудь відчуєш, що більше не хочеш бути зі мною, відразу ж скажи мені про це, – Ніна часто повторювала цю фразу, вдивляючись в обличчя чоловіка, а Єгор кивав, але до останнього не зізнавався дружині, що в нього з’явилася жінка на боці. Ніна дізналася про все сама
– Єгоре, я не збираюся тобі прислужувати. Якщо ти думаєш, що знайшов собі нову хатню робітницю, кухарку, і жилетку для стогнань в одній особі, то ти помилився! –

You cannot copy content of this page