Liudmila
– Мамо, у мене до тебе чоловіча розмова, – серйозно заявив Альошка і пильно дивився своїми блакитними, як небо, очима. Оце доброго ранку, нате вам. Наталя поставила тарілку
– Ми спробуємо ще раз? – Павло нахилився над паперами з результатами аналізів, але Людмила вже все прочитала з його обличчя. – Чи… може, поговоримо про це серйозно?
– Я свою квартиру мамі подарував, – недбало кинув Артем, перегортаючи газету, наче йшлося про прогноз погоди. Аліна завмерла з кухлем у руці. Кава розплескалася по скатертині, залишаючи
– Маріє, відчини негайно! – Дзвінок дзвонив так, наче його замкнуло, а голос Тетяни Іванівни лунав на весь під’їзд. – Вже йду, – я квапливо кинула рушник на
– Ти робити щось збираєшся? – стурбовано запитав Толя. – Ага, – радісно відповіла Віка, – збираюся святкувати день народження коханого чоловіка! – А чого чекаєш? – Усміхнувся
– Ідеш? Та й вали куди хочеш! – процідив Віктор, навіть не зводячи очей з газети. Його дружина Марина завмерла на порозі кухні, стискаючи в руках ганчірку для
– Тетяно Володимирівно, для Христини та Андрія у нас чудовий подарунок, а саме, путівка до Туреччини на сім днів! – голосно промовила Наталка. – І все? – фиркнула
Ганна Петрівна з усмішкою розглядала фотографії із сімейного альбому. Ось вони з Олегом одружуються, вона у строгій довгій сукні до підлоги, у довгій фаті, струнка, щаслива. Олег в
– От познайомилася б із моїм сином, і жила б, як принцеса! – сказала Алла Дмитрівна, не підводячи очей від свого блокнота. Навпроти сиділа двадцятирічна Юля і з
– Мамо, ти про що зараз? Що ти взагалі робиш? – Та ось… Іду. Вигнав мене твій батько, вигнав. Не потрібна я йому більше… – Мамо, постривай, що