– У сенсі – он двері? Я лише увійшов! Ти мене виганяєш, чи що? – розгублено кліпав очима чоловік
– У сенсі – он двері? Я лише увійшов! Ти мене виганяєш, чи що? – розгублено кліпав очима Олег. – Марино, ти що? – Що чув! Забирайся! –
– Як так вийшло, що свати з вами святкуватимуть Новий рік, а мене ніхто не покликав? – Ольга Павлівна пильно дивилася на сина
Я сиділа на кухні, перевіряючи перелік продуктів, які потрібно було придбати перед святом. Чоловік Олег був на роботі, а мої батьки, які збиралися святкувати Новий рік разом із
– Ми до вас відпочивати, – заявив зять. Теща радісно посміхнулася, але усмішка швидко згасла, коли з машини висипала вся непрохана рідня зятя
– Ми до вас відпочивати, – заявив зять. Теща радісно посміхнулася, але усмішка швидко згасла, коли з машини висипалася вся непрохана рідня зятя. – Ох, щоб їх! Ось
Якщо чоловік вважає, що я гідна подарунків не лише у свій день народження, а й у день народження доньки – то чому ж ні
Чоловік щороку дарує мені подарунки на день народження доньки. Доньці теж дарує, а мені перепадає за компанію. Як почалося все з подарунка на честь появи доньки, так і
До пенсії жили заради дітей, а на старості залишилися забутими, та не потрібними. Але життя зробило несподіваний подарунок
Світлана Василівна сиділа на кухні, дивлячись у вікно на листя, що падає. Осінь ніби кокетувала: то вмивала все навколо зливою, то сипала золотом з міддю під ноги перехожим.
– Вирішили ми з батьком у тебе залишитись жити! А у нашій квартирі нехай брат твій облаштовується, – повідомила мені мати
Ганна Георгіївна діловито накривала на стіл, поки її чоловік Сергій Вікторович говорив телефоном. – Все просто чудово, Ігорьку, – рапортував чоловік. – Власне, як планували, так усе й
– Це все? Нічого, окрім макаронів, на столі не буде? – поцікавилася дружина
Мені було двадцять вісім років, коли я зустріла свого майбутнього чоловіка Сергія. Він був гарним і впевненим у собі чоловіком, який працював юристом у великій компанії. Я була
Сказав, що подаю на розлучення, щоб налякати дружину, а вона одразу прийняла моє рішення
Антон Васильович прожив із дружиною Раєю майже сорок років. Поки працював, життя вирувало, як суп у каструлі на плиті. Не було коли лаятись, та й не було приводу.
– Якщо ти не повернешся сьогодні до нас, я подам на розлучення. Мене все це дістало! – Отримав Стас повідомлення від дружини
– Ти забрав Мишка зі школи? – Що? Сьогодні ж твоя черга! – обурено відповів Стас. – Ти жартуєш? Я тобі вчора тричі сказала, що в мене сьогодні
– Ти спочатку сам почни більше заробляти, перш ніж мені цим дорікати! При тому, що я й так більше тебе отримую! – Докорила вона чоловіку
– Знов у нас холодильник порожній! – Невдоволено сказав сам собі, але гучно, Олег. – Даша! – Закричав він після цього. – Що? – обізвалась його дружина з

You cannot copy content of this page