Liudmila
– Може, настав час мені нарешті познайомитися з твоїм сином? – Дмитро відставив убік кухоль з кавою і подивився на Ганну. Та завмерла, наче його слова застали її
– Сину, ну поясни мені, ось що ти в ній знайшов? – Голос Тетяни Михайлівни прорізав тишу кухні. – Дівчина з якоїсь глушини, без освіти, без перспектив. Ти
– Так, тепер буду до вас часто їздити, адже у пенсіонерів безплатні квитки на електричку, – посміхнулася Людмила Сергіївна. – У вас же грошей не допитаєшся, а моя
Катя гортала старий сімейний альбом і дивилася на фотографії із весілля брата Івана. П’ять років тому батьки влаштували йому розкішну урочистість у найкращому ресторані міста. Сотні гостей, жива
Віра готувалася до знайомства з майбутніми родичами. Женя повідомив, що його батьки чекатимуть на них у суботу до обіду. Віра цілком успішна, молода жінка, симпатична, з людьми спілкуватися
Було у нас у Заріччі весілля. Та таке, що все село на вухах стояло. Іван, перший хлопець на селі, – механізатор від бога, руки золоті, з Катериною одружувався.
Лариса стояла біля плити й смажила яєчню. Одну порцію. Тільки собі. Жінка звикала до самотності повільно, але вже не ставила другу тарілку на стіл автоматично. Тридцять п’ять років
– Маріє, сиджу без грошей, а завтра кредит треба платити, дай у борг! – Коли віддаси? – Ну, не знаю… Намагатимусь швидше. – Ясно. Не дам. – Як?
Аліна лежала в палаті лікарні та мріяла про те, як вони з Максимом заберуть малюка додому. Тихо, спокійно, без метушні. Чоловік приїде машиною, вона вийде з конвертом, вони
– Терміново переоформ на мене майно! – Віктор не просив навіть, а вимагав. – Поки час є! Якщо хочеш, ми з юристом завтра під’їдемо і… Натрапивши на мій