Головна

Liudmila

– Ми тут з дружиною вирішили, що зайвих гостей нам не потрібно. Тому ви дітей не беріть із собою, та й тітці Валі нічого не кажи, а то або образиться, або почне нав’язуватися! І іншій рідні теж. Не до місця вони будуть на нашому ювілеї
Життєві історії 0
Ілля сидів за кухонним столом, дивлячись на екран ноутбука. Однак думки його були далекі від роботи. Поруч лежав яскраво-червоний конверт, витягнутий годину тому з поштової скриньки – запрошення.
– Гаразд, – видихнула Марія. – Гроші поділимо на трьох порівну, але все інше моє… – Та зараз! – знову заверещала Вероніка. – Недолуга! Вчепилася в нашого батька! Думаєш, щось заслужила? – У суді, значить, зустрінемося, – підсумувала Катерина. – І подивимося тоді… – Ну-ну, – хитро заперечила молода дружина, – побачимо – може, ще й заповіт з’явиться. Про нічну зозулю не забули?
Життєві історії 0
– Ти й справді надто розмахнулася! Це взагалі майно нашої родини, а ти тут збоку проходила! – Це ми ще побачимо! – Не здавалася дружина. Якийсь час у
Подала на розлучення – чоловік повірив словам друзів, а не мені…
Життєві історії 0
– Тебе бачили у ресторані з якимось мужиком! – обурився Максим. – Та ну? – Усміхнулася я. – І хто ж мене там бачив? – Дмитро з Серьогою,
– Марино, люба, я чула, у тебе фінансові труднощі? – Жодних труднощів, тітко Людо! Просто не хочу більше одна тягнути Новорічне свято для всієї рідні! – Але ж ми сім’я, доню. Хіба можна рахувати гроші в сім’ї? – Можна! І треба! Саме у сім’ї потрібно бути чесними один з одним
Життєві історії 0
Марина різала сьомгу і загортала у млинці. Її мати пекла млинці на старій чавунній сковороді, перевертаючи їх спритним рухом зап’ястя. А вона, як завжди, займалася начинкою. Нарізала сьомгу,
– Чому я мушу допомагати? – Видавила нарешті невістка. – Тому що ти тепер отримуєш найбільше в сім’ї! А обов’язок дітей – допомагати батькам, навіть утримувати, уяви собі. – Так, батькам! Але своїм! Не вам!
Життєві історії 0
– Вітю, мене підвищили! – Голос Анастасії зірвався на смішний писк, поки вона стягувала черевики прямо на ходу. – Уявляєш? З преміями буде майже сто тисяч! Ура! Вона
Життя «підправило» плани Галини – начебто й нормально вийшло, але вона іноді згадує про свої нездійснені мрії й важко зітхає. Не дарма ж кажуть, – що людина мислить, а Бог рядить…
Життєві історії 0
Увійшовши до квартири, Федір мало не спіткнувся об незнайомі жіночі туфлі. Яскраво червоні, на високій шпильці, вони надто контрастували з роздовбаними кросівками Юрки – їхнього сина. – Галино!
– Не гнівайся на матір. Вона хотіла як краще! – Вона писала твоєму батькові, казала, що ти хочеш зустрітись. Він не відповів. Мати подумала, що так буде краще, – повторив вітчим
Життєві історії 0
Про те, що батько живий, Варя дізналася, коли занедужала. Вона давно погано почувалася, навіть зверталася до шкільної медсестри, та виписала Варі направлення до невролога. Варя попросила маму її
Такого улову ніхто не очікував. Диво це, чи нелюдяність? А може – велика чиясь біда? А може – велике щастя?
Життєві історії 0
Такого улову ніхто не очікував. Диво це, чи нелюдяність? А може – велика чиясь біда? А може – велике щастя? Прохолодним осіннім ранком три рибалки – батько з
– Надюшо, ну ти ж розумієш, – заговорила Валентина Сергіївна, – мама вже не та. Вік, склероз, пам’ять підводить. – Лікарі кажуть, що їй потрібний нагляд. Я б сама, але робота, справи… Та й ти вдома сидиш, віддалення у тебе. Тобі ж не складно?
Життєві історії 0
– Надюшо, ну ти ж розумієш, – заговорила Валентина Сергіївна, – мама вже не та. Вік, склероз, пам’ять підводить. – Лікарі кажуть, що їй потрібний нагляд. Я б
– Якщо ти не даси гроші сестрі на весілля, – скипів тато, – то можеш забути дорогу в цей будинок! У нас буде лише одна дочка!
Життєві історії 0
– Єлизавето, і ти це приховувала? Мама розмахувала переді мною банківською випискою, яку побачила випадково. Та випала з моєї сумочки, коли я діставала ключі. – Ти ж розумієш,

You cannot copy content of this page