Liudmila

– Хотіла привітати вас із новосіллям, – сестричка Єлизавета зайшла до передпокою і гидливо прикрила носа мереживною хустинкою. – Але, бачу, вітати тут особливо нема з чим. Хіба

– Алісо, я вдома! – долинув з коридору голос чоловіка. – Слухай, ну й тягнучки сьогодні. Голодний, як вовк. Що у нас на вечерю? Аліса повільно підвелася зі

Максим вивантажував із машини пакети з продуктами, а я стояла біля вікна і дивилася на нього через фіранку. Мені сімдесят чотири. Що вже тут, віку, коли починаєш рахувати

Двісті тисяч гривень вони накопичували два роки. Не відкладали легко – заощаджували. Марина вела таблицю витрат у телефоні, Віктор підробляв у вихідні – брав замовлення на дрібний ремонт

Валерій пішов у вівторок увечері. Не після скандалу, не після довгих з’ясувань стосунків. Просто прийшов з роботи, роззувся в коридорі, повісив піджак – як завжди. Сів за стіл,

Ганна Іванівна приїхала в місто наприкінці серпня, коли в селі вже пахло горілим картопляним бадиллям і мокрою землею. Микола сам за нею заїхав на своїй сірій «Шкоді», тій

– Я більше не піду до твоєї мами! Ніколи! Ні на день народження, ні на чай з тістечками, ні просто так. – Не підеш? А мені що тоді

Марина зі своєю бабусею Марією щоліта їздила до її сестри, бабусі Тамари. Баба Тома жила біля моря одна, ближче за сестру родичів у неї не було. Чоловік пішов

– Я її тут не реєстрував, нехай котиться до твоєї мами! Єгор сидів на звичайному кухонному стільці посеред маленької кухні, по-господарськи витягнувши ноги. Він навіть не зволив зняти

Коли Вадим оголосив, що купив дачу, Ліда спочатку подумала, що не дочула. Вони сиділи на кухні. За вікном березневий сніг танув сірими калюжами, чайник клацав, на плиті холонула